< Псалми 19 >
1 Для дириґента хору. Псало́м Давидів. Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозві́д.
For the leader. A psalm of David. The heavens declare God’s glory, the sky tells what his hands have done.
2 Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку, —
Day tells it to day, night reveals it to night,
3 без мови й без слів, не чутни́й їхній голос,
without speaking, without words; without the sound of voices.
4 та по ці́лій землі пішов ві́дголос їхній, і до кра́ю вселе́нної їхні слова́! Для сонця наме́та поставив у них, —
But through all the world their voice carries their words to the ends of the earth. He has pitched a tent for the sun in the sky,
5 а воно, немов той молоди́й, що вихо́дить із-під балдахи́ну свого, — воно ті́шиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
it comes out like a bridegroom from his bridal chamber, it joyfully runs its course like a hero.
6 Вихід його́ з краю неба, а о́біг його — аж на кі́нці його, і від спеки його ніщо не захова́ється.
From one end of the heavens it rises, and round it runs to the other, and nothing hides from its heat.
7 Господній Зако́н досконалий, — він змі́цнює душу. Свідчення Господа певне, — воно недосві́дченого умудряє.
The law of the Lord is perfect, renewing life. The decrees of the Lord are trusty, making the simple wise.
8 Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселя́ють. Заповідь Господа чиста, — вона очі просвітлює.
The behests of the Lord are right, rejoicing the heart. The command of the Lord is pure, giving light to the eyes.
9 Страх Господа чистий, — він навіки стоїть. При́суди Господа — правда, вони справедливі всі ра́зом,
The fear of the Lord is clean, it endures forever. The Lord’s judgments are true and right altogether.
10 дорожчі вони понад золото і понад бе́зліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільнико́вий, —
More precious are they than gold – than fine gold in plenty, and sweeter they are than honey, that drops from the comb.
11 і раб Твій у них бережки́й, а в дотри́манні їх — нагорода велика.
By them is your servant warned; who keeps them has rich reward.
12 А по́милки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
Who can know their flaws? Absolve me from those I know not.
13 і від сваві́льців Свого раба захова́й, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очи́щений.
Keep your servant from wilful sins – from falling under their sway: then blameless and clear will I be from great offence.
14 Нехай бу́дуть із волі Твоє́ї слова́ моїх уст, а думки́ мого серця — перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
May the words of my mouth and the thoughts of my heart be pleasing to you, Lord, my rock and redeemer.