Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
Dijo: ¡Te amo, oh Yavé, Fortaleza mía!
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
¡Yavé, Roca mía y Castillo mío, y mi Libertador! ʼElohim mío y Fortaleza mía, en Quien me refugio, Mi Escudo y mi Cuerno de salvación, mi alta Torre.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
Invoco a Yavé, Quien es digno de alabanza, Y soy salvo de mis enemigos.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Me rodearon los lazos de la muerte, Sentí el espanto de los torrentes de Belial.
Me rodearon las ligaduras del Seol, Las trampas de la muerte vinieron sobre mí. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
En mi angustia invoqué a Yavé, Clamé a mi ʼElohim, Y Él oyó mi voz desde su Templo. Mi clamor delante de Él llegó a sus oídos.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
La tierra se conmovió y tembló. También temblaron los fundamentos de las montañas. Fueron sacudidos porque Él estaba airado.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
De su nariz se levantó una humareda, Un fuego de su boca devoró, Carbones fueron encendidos por Él.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
Inclinó los cielos, Y descendió con densas tinieblas bajo sus pies.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
Cabalgó sobre un querubín y voló. Se precipitó sobre las alas del viento.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
Puso oscuridad como escondedero Con su Tabernáculo alrededor de Él, Oscuridad de agua, Densas nubes bajo el cielo.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
El fulgor de su Presencia Atravesó las densas nubes. Descargó granizo y carbones encendidos.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
Yavé tronó desde el cielo. ʼElyón dio su voz: ¡Granizo y carbones encendidos!
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Disparó sus flechas y los dispersó. Relámpagos en abundancia, y los confundió.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
Entonces aparecieron los lechos del agua Y se descubrieron los cimientos del mundo Ante tu bramido, oh Yavé, Por el soplo del aliento de tu nariz.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
Envió desde lo alto y me tomó, Me sacó de muchas aguas.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
Me libró de mi poderoso enemigo Y de los que me aborrecían, Porque eran más fuertes que yo.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
Me enfrentaron en el día de mi calamidad, Pero Yavé fue mi apoyo.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
Me sacó a un lugar espacioso. Me rescató, porque se complació en mí.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
Yavé me premió conforme a mi justicia. Me retribuyó según la pureza de mis manos.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
Porque guardé los caminos de Yavé, Y no me aparté impíamente de mi ʼElohim.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
Pues todos sus Preceptos estuvieron delante de mí, Y no aparté de mí sus Estatutos.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
También fui irreprensible ante Él Y me guardé de cometer iniquidad.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Por eso Yavé recompensó mi rectitud, La pureza de mis manos ante sus ojos.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
Con el bondadoso se mostrará bondadoso, Y recto con el hombre recto.
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
Puro se mostrará con el puro, Y con el perverso se mostrará severo.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
En verdad, Tú salvas al pueblo afligido, Y humillas los ojos altivos.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
Oh Yavé, Tú enciendes mi lámpara. ¡Mi ʼElohim ilumina mi oscuridad!
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Porque contigo desbarataré ejércitos, Con mi ʼElohim saltaré sobre un muro.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
El camino de ʼElohim es perfecto. La Palabra de Yavé, acrisolada. Él es escudo a todos los que se refugian en Él.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Porque, ¿quién es ʼEloah aparte de Yavé? ¿Y quién es la Roca fuera de nuestro ʼElohim?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
Porque ʼEL es Quien me ata con vigor, Y que perfecciona mi camino,
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
Que fortalece mis pies para que sean como de venado Y me sostiene firme en mis alturas,
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Que adiestra mis manos para la batalla, De modo que mis brazos puedan tensar el arco de bronce.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Me diste también el escudo de tu salvación, Tu mano derecha me sostuvo Y tu benignidad me engrandeció.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Ensanchaste mis pasos debajo de mí, Y mis pies no resbalaron.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
Perseguí a mis enemigos, los alcancé, Y no regresé hasta que fueron aniquilados.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Les di golpes repetidos, Y no pudieron levantarse, Cayeron debajo de mis pies.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Me armaste de valor para la guerra, Doblegaste a los que me resistían.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
Pusiste en fuga a mis enemigos, Para que yo venciera a quienes me aborrecían.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
Clamaron, pero no hubo quien los librara, Aun a Yavé, pero no les respondió.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
Los desmenucé como polvo ante el viento, Los eché fuera como el barro de las calles.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Me libraste de las contiendas del pueblo. Me designaste jefe de las naciones. Un pueblo que no conocía me sirve.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
Tan pronto me oyen, me obedecen, Los extranjeros se sometieron a mí.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
Los hijos de extranjeros desfallecen Y salen temblando de sus fortalezas.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
¡Viva Yavé! ¡Bendita sea mi Roca! Sea enaltecido el ʼElohim de mi salvación,
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
ʼEL, Quien ejecuta mi venganza Y me somete pueblos.
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
Él me libra de mis enemigos. Me enaltece sobre los que se alzan contra mí Y me libras del hombre violento.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
Por tanto, yo te daré gracias, Oh Yavé, entre las naciones, Y cantaré alabanzas a tu Nombre.
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
Él da gran liberación a su rey Y muestra misericordia a su ungido: A David y a su descendencia para siempre.
