Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
gdy go PAN ocalił z rąk wszystkich jego wrogów i z ręki Saula. Powiedział wtedy: Będę cię miłował, PANIE, mocy moja.
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
PAN moją skałą, moją twierdzą i wybawicielem. Mój Bóg moją opoką, której będę ufał, moją tarczą i rogiem mego zbawienia, moją warownią.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
Wezwę PANA, [który jest] godny chwały, a będę wybawiony od moich wrogów.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Ogarnęły mnie boleści śmierci i zatrwożyły mnie potoki bezbożnych.
Boleści piekła mnie oplotły, pochwyciły mnie sidła śmierci. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
W moim utrapieniu wzywałem PANA i wołałem do mego Boga. Ze swojej świątyni usłyszał mój głos, a moje wołanie dotarło przed jego oblicze, do jego uszu.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Wtedy ziemia poruszyła się i zadrżała, a posady gór zatrzęsły się i zachwiały od jego gniewu.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
Z jego nozdrzy unosił się dym, z jego ust [buchnął] ogień trawiący, węgle zapaliły się od niego.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
Nachylił niebiosa i zstąpił, a ciemność [była] pod jego stopami.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
Dosiadł cherubina i latał; latał na skrzydłach wiatru.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
Z ciemności zrobił sobie ukrycie, namiotem wokół niego były ciemne wody i gęste obłoki nieba.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
Przed jego blaskiem rozeszły się jego obłoki, grad i węgle ogniste.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
I zagrzmiał PAN na niebiosach, Najwyższy wydał swój głos, grad i węgle ogniste.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Wypuścił swe strzały i rozproszył ich, [cisnął] błyskawicami i ich rozgromił.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
I ukazały się głębiny wód, i odsłoniły się fundamenty świata od twojego upomnienia, PANIE, i od podmuchu tchnienia twoich nozdrzy.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
Posłał z wysoka, chwycił mnie, wyciągnął mnie z wielkich wód.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
Ocalił mnie od potężnego wroga mego i od tych, którzy mnie nienawidzą, choć byli ode mnie mocniejsi.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
Zaskoczyli mnie w dniu mego utrapienia, lecz PAN był moją podporą.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
Wyprowadził mnie na miejsce przestronne, wybawił mnie, bo mnie sobie upodobał.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
Nagrodził mnie PAN według mojej sprawiedliwości, oddał mi według czystości moich rąk.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
Strzegłem bowiem dróg PANA i nie odstąpiłem niegodziwie od mego Boga.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
Bo miałem przed oczyma wszystkie jego nakazy i nie odrzucałem od siebie jego praw.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
Byłem wobec niego nienaganny i wystrzegałem się swojej nieprawości.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Dlatego oddał mi PAN według mojej sprawiedliwości, według czystości moich rąk przed jego oczyma.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
[Ty] z miłosiernym miłosiernie się obejdziesz, a z człowiekiem nienagannym postąpisz nienagannie.
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
Wobec czystego okażesz się czysty, a wobec przewrotnego postąpisz przewrotnie;
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
Ty bowiem lud strapiony wybawisz, a oczy wyniosłe poniżysz.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
Bo ty zapalisz moją pochodnię; PAN, Bóg mój, rozjaśni moje ciemności.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Bo z tobą przebiłem się przez wojsko, z moim Bogiem przeskoczyłem mur.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
Droga Boga [jest] doskonała, słowo PANA w ogniu wypróbowane. Tarczą jest dla wszystkich, którzy mu ufają.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Bo któż jest Bogiem oprócz PANA? Któż skałą oprócz naszego Boga?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
To Bóg, który przepasuje mnie mocą i doskonałą czyni moją drogę.
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
Moje nogi czyni jak u łani i stawia mnie na wyżynach.
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Ćwiczy moje ręce do walki, tak że mogę kruszyć spiżowy łuk swymi ramionami.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Dałeś mi też tarczę swego zbawienia i wspierała mnie twoja prawica, a twoja dobrotliwość uczyniła mnie wielkim.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Rozszerzyłeś ścieżkę dla mych kroków, tak że moje stopy się nie zachwiały.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
Ścigałem moich wrogów i dopadłem [ich], nie zawróciłem, aż ich nie wytraciłem.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Powaliłem ich tak, że nie mogli powstać, upadli pod moje stopy.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Przepasałeś mnie mocą do walki, powaliłeś pod moje stopy moich przeciwników.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
Zmuszałeś moich wrogów do ucieczki, abym wykorzenił tych, którzy mnie nienawidzą.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
Wołali, lecz nie [było] nikogo, kto by [ich] wybawił; [wołali] do PANA, lecz ich nie wysłuchał.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
Starłem ich jak proch na wietrze, wyrzuciłem jak błoto uliczne.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Wyzwoliłeś mnie od kłótni ludzkich, ustanowiłeś mnie głową narodów. Będzie mi służył lud, którego nie znałem.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
Jak tylko usłyszą [o mnie], będą mi posłuszni, cudzoziemcy będą udawać uległość.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
Cudzoziemcy zmarnieją i będą drżeć w swoich warowniach.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
PAN żyje, [niech będzie] błogosławiona moja skała, niech będzie wywyższony Bóg mego zbawienia.
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
Bóg dokonuje za mnie zemsty i poddaje mi narody.
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
[Ty] wyzwalasz mnie od moich wrogów; ty wywyższyłeś mnie ponad moich przeciwników, ocaliłeś mnie od gwałtownika.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
Dlatego będę cię, PANIE, sławił wśród narodów i będę śpiewał twemu imieniu.
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
Bo dajesz wielkie wybawienie swemu królowi i na wieki okazujesz miłosierdzie swemu pomazańcowi Dawidowi i jego potomstwu.
