Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
In finem. Puero Domini David, qui locutus est Domino verba cantici hujus, in die qua eripuit eum Dominus de manu omnium inimicorum ejus, et de manu Saul, et dixit: Diligam te, Domine, fortitudo mea.
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
Dominus firmamentum meum, et refugium meum, et liberator meus. Deus meus adjutor meus, et sperabo in eum; protector meus, et cornu salutis meæ, et susceptor meus.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
Laudans invocabo Dominum, et ab inimicis meis salvus ero.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Circumdederunt me dolores mortis, et torrentes iniquitatis conturbaverunt me.
Dolores inferni circumdederunt me; præoccupaverunt me laquei mortis. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
In tribulatione mea invocavi Dominum, et ad Deum meum clamavi: et exaudivit de templo sancto suo vocem meam; et clamor meus in conspectu ejus introivit in aures ejus.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Commota est, et contremuit terra; fundamenta montium conturbata sunt, et commota sunt: quoniam iratus est eis.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
Ascendit fumus in ira ejus, et ignis a facie ejus exarsit; carbones succensi sunt ab eo.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
Inclinavit cælos, et descendit, et caligo sub pedibus ejus.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
Et ascendit super cherubim, et volavit; volavit super pennas ventorum.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
Et posuit tenebras latibulum suum; in circuitu ejus tabernaculum ejus, tenebrosa aqua in nubibus aëris.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
Præ fulgore in conspectu ejus nubes transierunt; grando et carbones ignis.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
Et intonuit de cælo Dominus, et Altissimus dedit vocem suam: grando et carbones ignis.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Et misit sagittas suas, et dissipavit eos; fulgura multiplicavit, et conturbavit eos.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
Et apparuerunt fontes aquarum, et revelata sunt fundamenta orbis terrarum, ab increpatione tua, Domine, ab inspiratione spiritus iræ tuæ.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
Misit de summo, et accepit me; et assumpsit me de aquis multis.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
Eripuit me de inimicis meis fortissimis, et ab his qui oderunt me. Quoniam confortati sunt super me;
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
prævenerunt me in die afflictionis meæ: et factus est Dominus protector meus.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
Et eduxit me in latitudinem; salvum me fecit, quoniam voluit me,
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
et retribuet mihi Dominus secundum justitiam meam, et secundum puritatem manuum mearum retribuet mihi:
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
quia custodivi vias Domini, nec impie gessi a Deo meo;
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
quoniam omnia judicia ejus in conspectu meo, et justitias ejus non repuli a me.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
Et ero immaculatus cum eo; et observabo me ab iniquitate mea.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Et retribuet mihi Dominus secundum justitiam meam, et secundum puritatem manuum mearum in conspectu oculorum ejus.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
Cum sancto sanctus eris, et cum viro innocente innocens eris,
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
et cum electo electus eris, et cum perverso perverteris.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
Quoniam tu populum humilem salvum facies, et oculos superborum humiliabis.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
Quoniam tu illuminas lucernam meam, Domine; Deus meus, illumina tenebras meas.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Quoniam in te eripiar a tentatione; et in Deo meo transgrediar murum.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
Deus meus, impolluta via ejus; eloquia Domini igne examinata: protector est omnium sperantium in se.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Quoniam quis deus præter Dominum? aut quis deus præter Deum nostrum?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
Deus qui præcinxit me virtute, et posuit immaculatam viam meam;
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
qui perfecit pedes meos tamquam cervorum, et super excelsa statuens me;
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
qui docet manus meas ad prælium. Et posuisti, ut arcum æreum, brachia mea,
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
et dedisti mihi protectionem salutis tuæ: et dextera tua suscepit me, et disciplina tua correxit me in finem, et disciplina tua ipsa me docebit.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Dilatasti gressus meos subtus me, et non sunt infirmata vestigia mea.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
Persequar inimicos meos, et comprehendam illos; et non convertar donec deficiant.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Confringam illos, nec poterunt stare; cadent subtus pedes meos.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Et præcinxisti me virtute ad bellum, et supplantasti insurgentes in me subtus me.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
Et inimicos meos dedisti mihi dorsum, et odientes me disperdidisti.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
Clamaverunt, nec erat qui salvos faceret; ad Dominum, nec exaudivit eos.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
Et comminuam eos ut pulverem ante faciem venti; ut lutum platearum delebo eos.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Eripies me de contradictionibus populi; constitues me in caput gentium.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
Populus quem non cognovi servivit mihi; in auditu auris obedivit mihi.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
Filii alieni mentiti sunt mihi, filii alieni inveterati sunt, et claudicaverunt a semitis suis.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
Vivit Dominus, et benedictus Deus meus, et exaltetur Deus salutis meæ.
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
Deus qui das vindictas mihi, et subdis populos sub me; liberator meus de inimicis meis iracundis.
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
Et ab insurgentibus in me exaltabis me; a viro iniquo eripies me.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
Propterea confitebor tibi in nationibus, Domine, et nomini tuo psalmum dicam;
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
magnificans salutes regis ejus, et faciens misericordiam christo suo David, et semini ejus usque in sæculum.
