Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
伶長にうたはしめたるヱホバの僕ダビデの歌、このうたの詞はもろもろの仇およびサウルの手より救れしときヱホバに對ひてうたへるなり 云く ヱホバわれの力よ われ切になんぢを愛しむ
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
ヱホバはわが巌 わが城 われをすくふ者 わがよりたのむ神 わが堅固なるいはほ わが盾 わがすくひの角 わがたかき櫓なり
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
われ讃稱ふべきヱホバをよびて仇人よりすくはるることをえん
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
死のつな我をめぐり惡のみなぎる流われをおそれしめたり
陰間のなは我をかこみ死のわな我にたちむかへり (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
われ窮苦のうちにありてヱホバをよび又わが紳にさけびたり ヱホバはその官よりわが聲をききたまふ その前にてわがよびし聲はその耳にいれり
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
このときヱホバ怒りたまひたれば地はふるひうごき山の基はゆるぎうごきたり
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
烟その鼻よりたち火その口よりいでてやきつくし炭はこれがために燃あがれり
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
ヱホバは天をたれて臨りたまふ その足の下はくらきこと甚だし
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
かくてケルブに乗りてとび風のつばさにて翔り
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
闇をおほひとなし水のくらきとそらの密雲とをそのまはりの幕となしたまへり
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
そのみまへの光輝よりくろくもをへて雹ともえたる炭とふりきたれり
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
ヱホバは天に雷鳴をとどろかせたまへり 至上者のこゑいでて雹ともえたる炭とふりきたり
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
ヱホバ矢をとばせてかれらを打ちらし數しげき電光をはなちてかれらをうち敗りたまへり
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
ヱホバよ斯るときになんぢの叱咤となんぢの鼻のいぶきとによりて水の底みえ地の基あらはれいでたり
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
ヱホバはたかきより手をのべ我をとりて大水よりひきあげ
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
わがつよき仇とわれを憎むものとより我をたすけいだしたまへり かれらは我にまさりて最強かりき
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
かれらはわが災害の日にせまりきたれり 然どヱホバはわが支柱となりたまひき
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
ヱホバはわれを悦びたまふがゆゑにわれをたづさへ廣處にだして助けたまへり
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
ヱホバはわが正義にしたがひて恩賜をたまひ わが手のきよきにしたがひて報賞をたれたまへり
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
われヱホバの道をまもり惡をなしてわが神よりはなれしことなければなり
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
そのすべての審判はわがまへにありて われその律法をすてしことなければなり
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
われ神にむかひて缺るところなく己をまもりて不義をはなれたり
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
この故にヱホバはわがただしきとその目前にわが手のきよきとにしたがひて我にむくいをなし給へり
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
なんぢ憐憫あるものには憐みあるものとなり完全ものには全きものとなり
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
きよきものには潔きものとなり僻むものにはひがむ者となりたまふ
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
そは汝くるしめる民をすくひたまへど高ぶる目をひくくしたまふ可ればなり
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
なんぢわが燈火をともし給ふべければなり わが神ヱホバわが暗をてらしたまはん
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
我なんぢによりて軍の中をはせとほり わが神によりて垣ををどりこゆ
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
神はしもその途またくヱホバの言はきよし ヱホバはずべて依頼むものの盾なり
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
そはヱホバのほかに紳はたれぞや われらの紳のほかに巌はたれぞや
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
神はちからをわれに帯しめ わが途を全きものとなしたまふ
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
神はわが足を唐のあしのごとくし我をわが高處にたたせたまふ
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
神はわが手をたたかひにならはせてわが臂に銅弓をひくことを得しめたまふ
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
又なんぢの救の盾をわれにあたへたまへり なんぢの右手われをささへなんぢの謙卑われを大ならしめたまへり
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
なんぢわが歩むところを寛濶ならしめたまひたれば わが足ふるはざりき
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
われ仇をおひてこれに追及かれらのほろぶるまでは歸ることをせじ
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
われかれらを撃てたつことを得ざらしめん かれらはわが足の下にたふるべし
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
そはなんぢ戦争のために力をわれに帯しめ われにさからひておこりたつ者をわが下にかがませたまひたればなり
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
我をにくむ者をわが滅しえんがために汝またわが仇の背をわれにむけしめ給へり
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
かれら叫びたれども救ふものなく ヱホバに對ひてさけびたれども答へたまはざりき
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
我かれらを風のまへの塵のごとくに搗砕き ちまたの坭のごとくに打棄たり
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
なんぢわれを民のあらそひより助けいだし我をたててもろもろの國の長となしたまへり わがしらざる民われにつかへん
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
かれらわが事をききて立刻われにしたがひ異邦人はきたりて佞りつかへん
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
ことくにびとは衰へてその城よりをののきいでん
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
ヱホバは活ていませり わが磐はほむべきかな わがすくひの神はあがむべきかな
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
わがために讎をむくい異邦人をわれに服はせたまふはこの神なり
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
神はわれを仇よりすくひたまふ實になんぢは我にさからひて起りたつ者のうへに我をあげ あらぶる人より我をたすけいだし給ふ
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
この故にヱホバよ われもろもろの國人のなかにてなんぢに感謝し なんぢの名をほめうたはん
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
ヱホバはおほいなる救をその王にあたへ その受膏者ダビデとその裔とに世々かぎりなく憐憫をたれたまふ
