< Псалми 18 >

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
A karmesternek. Az Örökkévaló szolgájától, Dávidtól; a ki elmondta az Örökkévalónak ez ének szavait, a mely napon megmentette őt az Örökkévaló mind az ellenségei kezéből és Sául kezéből. Mondta: Szeretlek, Örökkévaló, én erőm!
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
Az Örökkévaló szírtem és váram és megszabadítóm, Istenem, sziklám, kiben menedékem van, paizsom, üdvöm szarúja, mentsváram!
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
A dicséretest szólítom, az Örökkévalót, és elleneimtől megsegíttetem.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Körülfogtak halálnak kötelei, vésznek árjai ijesztettek;
5 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol h7585)
alvilágnak kötelei környékeztek, elém kerültek a halálnak tőrei. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
Szorultságomban szólítom az Örökkévalót és Istenemhez fohászkodom; hallja templomából szavamat, fohászom eléje jut, füleibe.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Ingott, rengett a föld, a hegyek alapjai megreszkettek, meginogtak, mert haragra lobbant.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
Füst szállott fel orrából és tűz emésztett a szájából, parázs izzott belőle.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
meghajtotta az eget és leszállt, s ködhomály lábai alatt.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
Kérubra űlt és repült; suhant a szélnek szárnyain.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
Sötétséget tett rejtekévé, maga körül sátoráúl, vizek sötétjét, fellegek sűrűjét.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
A fénytől őelőtte elvonúltak felhői – jégeső és tűzparazsak.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
Égben dörgött az Örökkévaló, s a legfelsőbb adja hangját – jégesőt és tűzparazsat.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Küldte nyilait és szétszórta őket, villámokat lőtt és megzavarta őket.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
Meglátszottak a vizeknek medrei, feltárúltak a vi1ág alapjai, dorgálásodtól, oh Örökkévaló, orrod fuvallatának leheletétől.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
Lenyúl a magasból, megfog engem, kihúz engem nagy vizekből.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
Megment hatalmas ellenemtől, és gyűlölőimtől, mert erősbek nálam.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
Elém törtek balsorsom napján, de az Örökkévaló támaszom volt.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
Kivezetett engem tágas térre, kiragadott, mert kedvelt engem.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
Cselekszik velem az Örökkévaló igazságom szerint, kezeim tisztasága szerint viszonoz nekem.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
Mert megőriztem az Örökkévaló útjait és nem tértem el gonoszúl Istenemtől;
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
mert ítéletei mind előttem vannak, és törvényeit nem távolítom el magamtól.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
Gáncstalan voltam ő vele: őrizkedtem bűnömtől.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
S viszonzott nekem az Örökkévaló igazságom szerint, kezeim tisztasága szerint szemei előtt.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
Kegyessel kegyesen bánsz, gáncstalan férfiúval gáncstalanúl;
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
megtisztúlttal tisztán bánsz, fonákkal ferdén.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
Mert te a szegény népet megsegíted és a büszke szemeket leslázod.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
Mert te világíttatod mécsesemet, az Örökkévaló, én Istenem fénynyé teszi sötétségemet.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Mert veled rohanok meg csapatot, s Istenemmel ugrok fel falra.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
Az Isten – gáncstalan az útja, az Örökkévaló szava salaktalan, paizsa ő mind a benne menedéket keresőknek.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Mert ki Isten az Örökkévalón kívűl, és ki a szikla Istenünkön kívűl.
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
Az Isten az, ki felövez engem erővel, és gáncstalanná tette útamat.
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
Olyanná teszi lábaimat, mint az őzök, állnom enged magaslataimon.
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Karczra tanítja kezeimet, hogy érczíjjat ragadjanak karjaim.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Adtad nekem üdvödnek paizsát, jobbod támaszt engem, és nagygyá tesz a nyájasságod.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Kitágítod léptemet én alattam, hogy meg ne tántorodjanak a bokáim.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
Üldözöm ellenségeimet és útolérem, vissza se térek, míg el nem pusztítottam őket.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Szétzúzom őket, hogy föl sem kelhetnek, elhullanak lábaim alatt.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Felöveztél erővel a karczra, legörnyeszted támadóimat alattam.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
Ellenségeimet háttal fordítottad felém, gyűlölőimet, hogy megsemmítsem.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
Fohászkodnak, de nincs segítő, az Örökkévalóhoz, de nem hallgatta meg őket.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
Szétmorzsolom őket, mint port szél előtt, mint utczák sarát, kiürítem őket.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Megszabadítottál népnek küzdelmeitől, teszel engem nemzetek fejévé, nem-ismertem nép szolgál engem.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
Fülhallásra engednek nekem, külföldnek fiai hízelegnek nekem.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
Külföldnek fiai ellankadnak, remegve jönnek zárt helyeikből.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
Él az Örökkévaló, áldva legyen a sziklám, magasztaltassék üdvöm Istene;
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
az Isten, ki nékem megtorlást enged és népeket alám hódoltat,
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
megszabadít ellenségeimtől, támadóim közül is fölemelsz, erőszaknak emberétől megmentesz.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
Azért magasztallak a nemzetek közt, oh Örökkévaló, és nevednek hadd dallok;
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
ki nagygyá teszi királyának segítségét és kegyet mível fölkentjével, Dáviddal és magzatjával örökké.

< Псалми 18 >