Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
Dem Vorsänger. Von dem Knechte Jehovas, von David, der die Worte dieses Liedes zu Jehova redete an dem Tage, als Jehova ihn errettet hatte aus der Hand aller seiner Feinde und aus der Hand Sauls. Und er sprach: Ich liebe dich, Jehova, meine Stärke!
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
Jehova ist mein Fels und meine Burg und mein Erretter; mein Gott, mein Hort, auf ihn werde ich trauen, mein Schild und das Horn meines Heils, meine hohe Feste.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
Ich werde Jehova anrufen, der zu loben ist, und ich werde gerettet werden von meinen Feinden.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Es umfingen mich die Bande des Todes, und die Ströme Belials erschreckten mich;
die Bande des Scheols umringten mich, es ereilten mich die Fallstricke des Todes. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
In meiner Bedrängnis rief ich zu Jehova, und ich schrie zu meinem Gott; er hörte aus seinem Tempel meine Stimme, und mein Schrei vor ihm kam in seine Ohren.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Da wankte und bebte die Erde, und die Grundfesten der Berge erzitterten und wankten, weil er entbrannt war.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
Rauch stieg auf von seiner Nase, und Feuer fraß aus seinem Munde; glühende Kohlen brannten aus ihm.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
Und er neigte die Himmel und fuhr hernieder, und Dunkel war unter seinen Füßen.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
Und er fuhr auf einem Cherub und flog daher, und er schwebte auf den Fittichen des Windes.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
Finsternis machte er zu seinem Bergungsort, zu seinem Zelte rings um sich her, Finsternis der Wasser, dichtes Himmelsgewölk.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
Aus dem Glanze vor ihm fuhr sein dichtes Gewölk vorüber, Hagel und feurige Kohlen.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
Und es donnerte Jehova in den Himmeln, und der Höchste ließ seine Stimme erschallen, Hagel und feurige Kohlen.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Und er schoß seine Pfeile und zerstreute sie, und er schleuderte Blitze und verwirrte sie.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
Und es wurden gesehen die Betten der Wasser, und die Grundfesten des Erdkreises wurden aufgedeckt vor deinem Schelten, Jehova, vor dem Schnauben des Hauches deiner Nase.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
Er streckte seine Hand aus von der Höhe, er nahm mich, er zog mich aus großen Wassern.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
Er errettete mich von meinem starken Feinde und von meinen Hassern, denn sie waren mächtiger als ich.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
Sie ereilten mich am Tage meines Unglücks, aber Jehova ward mir zur Stütze.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
Und er führte mich heraus ins Weite, er befreite mich, weil er Lust an mir hatte.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
Jehova vergalt mir nach meiner Gerechtigkeit, nach der Reinheit meiner Hände erstattete er mir.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
Denn ich habe die Wege Jehovas bewahrt, und bin von meinem Gott nicht frevelhaft abgewichen.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
Denn alle seine Rechte waren vor mir, und seine Satzungen, ich entfernte sie nicht von mir.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
Und ich war vollkommen gegen ihn, und hütete mich vor meiner Ungerechtigkeit.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Und Jehova erstattete mir nach meiner Gerechtigkeit, nach der Reinheit meiner Hände vor seinen Augen.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
Gegen den Gütigen erzeigst du dich gütig, gegen den vollkommenen Mann erzeigst du dich vollkommen;
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
gegen den Reinen erzeigst du dich rein, und gegen den Verkehrten erzeigst du dich entgegenstreitend.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
Denn du, du wirst retten das elende Volk, und die hohen Augen wirst du erniedrigen.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
Denn du, du machst meine Leuchte scheinen; Jehova, mein Gott, erhellt meine Finsternis.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Denn mit dir werde ich gegen eine Schar anrennen, und mit meinem Gott werde ich eine Mauer überspringen.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
Gott, sein Weg ist vollkommen; Jehovas Wort ist geläutert; ein Schild ist er allen, die auf ihn trauen.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Denn wer ist Gott, außer Jehova? Und wer ein Fels, als nur unser Gott?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
Der Gott, der mich mit Kraft umgürtet und vollkommen macht meinen Weg;
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
der meine Füße denen der Hindinnen gleich macht, und mich hinstellt auf meine Höhen;
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
der meine Hände den Streit lehrt, und meine Arme spannen den ehernen Bogen!
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Und du gabst mir den Schild deines Heils, und deine Rechte stützte mich, und deine Herablassung machte mich groß.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Du machtest Raum meinen Schritten unter mir, und meine Knöchel haben nicht gewankt.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
Meinen Feinden jagte ich nach und erreichte sie, und ich kehrte nicht um, bis sie aufgerieben waren.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Ich zerschmetterte sie, und sie vermochten nicht aufzustehen; sie fielen unter meine Füße.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Und du umgürtetest mich mit Kraft zum Streite, beugtest unter mich, die wider mich aufstanden.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
Und du hast mir gegeben den Rücken meiner Feinde; und meine Hasser, ich vernichtete sie.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
Sie schrieen, und kein Retter war da zu Jehova, und er antwortete ihnen nicht.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
Und ich zermalmte sie wie Staub vor dem Winde; wie Straßenkot schüttete ich sie aus.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Du errettetest mich aus den Streitigkeiten des Volkes; du setztest mich zum Haupte der Nationen; ein Volk, das ich nicht kannte, dient mir.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
Sowie ihr Ohr hörte, gehorchten sie mir; die Söhne der Fremde unterwarfen sich mir mit Schmeichelei.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
Die Söhne der Fremde sanken hin und zitterten hervor aus ihren Schlössern.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
Jehova lebt, und gepriesen sei mein Fels! Und erhoben werde der Gott meines Heils!
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
Der Gott, der mir Rache gab und die Völker mir unterwarf,
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
der mich errettete von meinen Feinden. Ja, du erhöhtest mich über die, welche wider mich aufstanden; von dem Manne der Gewalttat befreitest du mich.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
Darum, Jehova, will ich dich preisen unter den Nationen, und Psalmen singen deinem Namen,
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
Dich, der groß macht die Rettungen seines Königs, und Güte erweist seinem Gesalbten, David und seinem Samen ewiglich.
