Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
Psaume de David, serviteur de l'Eternel, qui prononça à l'Eternel les paroles de ce Cantique le jour que l'Eternel l'eut délivré de la main de Saül. [Donné] au maître chantre. Il dit donc: Eternel! qui es ma force, je t'aimerai d'une affection cordiale.
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
L'Eternel est ma roche, et ma forteresse, et mon libérateur; mon [Dieu] Fort est mon rocher, je me confierai en lui; il est mon bouclier, et la corne de mon salut, ma haute retraite.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
Je crierai à l'Eternel, lequel on doit louer; et je serai délivré de mes ennemis.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Les cordeaux de la mort m'avaient environné, et des torrents des méchants m'avaient épouvanté.
Les cordeaux du sépulcre m'avaient ceint, les filets de la mort m'avaient surpris. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
Quand j'ai été en adversité, j'ai crié à l'Eternel, j'ai, dis-je, crié à mon Dieu; il a ouï ma voix de son palais; le cri que j'ai jeté devant lui, est parvenu à ses oreilles.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Alors la terre fut ébranlée, et trembla; et les fondements des montagnes croulèrent, et furent ébranlés, parce qu'il était irrité.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
Une fumée montait de ses narines, et de sa bouche [sortait] un feu dévorant, des charbons en étaient embrasés.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
Il abaissa donc les cieux, et descendit, ayant une obscurité sous ses pieds.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
Il était monté sur un Chérubin, et il volait; il était porté sur les ailes du vent.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
Il mit les ténèbres pour sa demeure secrète: [et] autour de lui était son Tabernacle, [savoir] les ténèbres d'eaux, qui sont les nuées de l'air.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
De la lueur qui était au-devant de lui ses nuées furent écartées, et il y avait de la grêle, et des charbons de feu.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
Et l'Eternel tonna dans les cieux, et le Souverain fit retentir sa voix avec de la grêle et des charbons de feu.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Il tira ses flèches, et écarta [mes ennemis]; il lança des éclairs, et les mit en déroute.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
Alors le fond des eaux parut, et les fondements de la terre habitable furent découverts, à cause que tu les tançais, ô Eternel! par le souffle du vent de tes narines.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
Il étendit [la main] d'en haut, il m'enleva, et me tira des grosses eaux.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
Il me délivra de mon puissant ennemi, et de ceux qui me haïssaient, car ils étaient plus forts que moi.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
Ils m'avaient devancé au jour de ma calamité; mais l'Eternel me fut pour appui.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
Il m'a fait sortir au large; il m'a délivré, parce qu'il a pris son plaisir en moi.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
L'Eternel m'a rendu selon ma justice, il m'a traité selon la pureté de mes mains.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
Parce que j'ai tenu le chemin de l'Eternel, et que je ne me suis point détourné de mon Dieu.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
Car j'ai eu devant moi tous ses commandements, et je n'ai point rejeté loin de moi ses ordonnances.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
J'ai été intègre envers lui, et je me suis donné garde de mon iniquité.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
L'Eternel donc m'a rendu selon ma justice, [et] selon la pureté de mes mains, qu'il a connue.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
Envers celui qui use de gratuité tu uses de gratuité, et envers l'homme entier tu te montres entier.
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
Envers celui qui est pur tu te montres pur: mais envers le pervers tu agis selon sa perversité.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
Car tu sauves le peuple affligé, et tu abaisses les yeux hautains.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
Même c'est toi qui fais luire ma lampe; l'Eternel mon Dieu fera reluire mes ténèbres.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Même par ton moyen je me jetterai sur [toute] une troupe, et par le moyen de mon Dieu je franchirai la muraille.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
La voie du [Dieu] Fort est pure; la parole de l'Eternel est affinée: c'est un bouclier à tous ceux qui se confient en lui.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Car qui est Dieu sinon l'Eternel? et qui est Rocher sinon notre Dieu?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
C'est le [Dieu] Fort qui me ceint de force, et qui rend mon chemin uni.
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
Il a rendu mes pieds égaux à ceux des biches, et il m'a fait tenir debout sur mes lieux haut élevés.
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
C'est lui qui a dressé mes mains au combat, tellement qu'un arc d'airain a été rompu avec mes bras.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Tu m'as aussi donné le bouclier de ta protection, et ta droite m'a soutenu, et ta débonnaireté m'a fait devenir fort grand.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Tu m'as fait marcher au large, et mes talons n'ont point glissé.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
J'ai poursuivi mes ennemis, je les ai atteints, et je ne m'en suis point retourné jusqu'à ce que je les eusse consumés.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Je les ai transpercés, tellement qu'ils n'ont point pu se relever: ils sont tombés à mes pieds.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Car tu m'as ceint de force pour le combat; tu as courbé sous moi ceux qui s'élevaient contre moi.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
Tu as fait aussi que mes ennemis ont tourné le dos devant moi, et j'ai détruit ceux qui me haïssaient.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
Ils criaient, mais il n'y avait point de libérateur; [ils criaient] vers l'Eternel, mais il ne leur a point répondu.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
Et je les ai brisés menu comme la poussière qui est dispersée par le vent, [et] je les ai foulés comme la boue des rues.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Tu m'as fait échapper aux séditions du peuple; tu m'as établi Chef des nations; le peuple que je ne connaissais point, m'a été asservi.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
Aussitôt qu'ils ont ouï parler de moi ils se sont rendus obéissants; les étrangers m'ont caché leurs pensées.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
Les étrangers se sont enfuis, et ils ont tremblé de peur dans leurs retraites cachées.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
L'Eternel est vivant, et mon rocher est béni; que donc le Dieu de ma délivrance soit exalté!
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
Le [Dieu] Fort est celui qui me donne les moyens de me venger, et qui a rangé les peuples sous moi.
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
C'est lui qui m'a délivré de mes ennemis; même tu m'enlèves d'entre ceux qui s'élèvent contre moi, tu me délivres de l'homme violent.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
C'est pourquoi, ô Eternel! je te célébrerai parmi les nations, et je chanterai des Psaumes à ton Nom.
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
C'est lui qui délivre magnifiquement son Roi, et qui use de gratuité envers David son Oint, et envers sa postérité à jamais.
