Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
Au maître de chant. Psaume du serviteur de Yahweh, de David, qui adressa à Yahweh les paroles de ce cantique, au jour où Yahweh l'eut délivré de la main de tous ses ennemis et de la main de Saül. Il dit: Je t'aime, Yahweh, ma force!
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
Yahweh mon rocher, ma forteresse, mon libérateur, mon Dieu, mon roc où je trouve un asile, mon bouclier, la corne de mon salut, ma citadelle!
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
J'invoquai celui qui est digne de louange, Yahweh, et je fus délivré de mes ennemis.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Les liens de la mort m'environnaient, les torrents de Bélial m'épouvantaient,
les liens du schéol m'enlaçaient, les filets de la mort étaient tombés devant moi. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
Dans ma détresse, j'invoquai Yahweh, et je criai vers mon Dieu; de son temple il entendit ma voix, et mon cri devant lui parvint à ses oreilles.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
La terre fut ébranlée et trembla, les fondements des montagnes s'agitèrent, et ils furent ébranlés, parce qu'il était courroucé;
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
une fumée montait de ses narines, et un feu dévorant sortait de sa bouche; il en jaillissait des charbons embrasés.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
il abaissa les cieux, et descendit; une sombre nuée était sous ses pieds.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
Il monta sur un Chérubin, et il volait; il planait sur les ailes du vent.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
Il fit des ténèbres sa retraite, sa tente autour de lui c'étaient des eaux obscures et de sombres nuages.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
De l'éclat qui le précédait s'élancèrent ses nuées, portant la grêle et les charbons ardents.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
Yahweh tonna dans les cieux, le Très-Haut fit retentir sa voix: grêle et charbons ardents!
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Il lança ses flèches et les dispersa; il multiplia ses foudres et il les confondit.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
Alors le lit des eaux apparut, les fondements de la terre furent mis à nu, à ta menace, Yahweh, au souffle du vent de tes narines.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
Il étendit sa main d'en haut et me saisit, il me retira des grandes eaux.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
Il me délivra de mon ennemi puissant, de ceux qui me haïssaient, alors qu'ils étaient plus forts que moi.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
Ils m'avaient surpris au jour de mon malheur; mais Yahweh fut mon appui.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
Il m'a mis au large, il m'a sauvé, parce qu'il s'est complu en moi.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
Yahweh m'a récompensé selon ma justice, il m'a rendu selon la pureté de mes mains.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
Car j'ai gardé les voies de Yahweh, et je n'ai pas péché, pour m'éloigner de mon Dieu.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
Tous ses jugements étaient devant moi, et je n'ai point rejeté loin de moi ses lois.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
J'étais sans reproche envers lui, et je me tenais en garde contre mon iniquité.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Yahweh m'a rendu selon ma justice, selon la pureté de mes mains devant ses yeux.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
Avec celui qui est bon tu te montres bon, avec l'homme droit tu te montres droit;
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
avec celui qui est pur tu te montres pur, et avec le fourbe tu agis perfidement.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
Car tu sauves le peuple humilié, et tu abaisses les regards hautains.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
Oui, tu fais briller mon flambeau; Yahweh, mon Dieu, éclaire mes ténèbres.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Avec toi je me précipite sur les bataillons armés; avec mon Dieu je franchis les murailles.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
Dieu!... Ses voies sont parfaites; la parole de Yahweh est éprouvée, il est un bouclier pour tous ceux qui se confient en lui.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Car qui est Dieu, si ce n'est Yahweh, et qui est un rocher, si ce n'est notre Dieu?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
Le Dieu qui me ceint de force, qui rend ma voie parfaite;
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
qui rend mes pieds semblables à ceux des biches, et me fait tenir debout sur mes hauteurs;
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
qui forme mes mains au combat, et mes bras tendent l'arc d'airain.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Tu m'as donné le bouclier de ton salut, et ta droite me soutient, et ta douceur me fait grandir.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Tu élargis mon pas au-dessous de moi, et mes pieds ne chancellent point.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
Je poursuis mes ennemis et je les atteins; je ne reviens pas sans les avoir anéantis.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Je les brise, et ils ne se relèvent pas; Ils tombent sous mes pieds.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Tu me ceins de force pour le combat, tu fais plier sous moi mes adversaires.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
Mes ennemis!... tu leur fais tourner le dos devant moi, et j'extermine ceux qui me haïssent.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
Ils crient, et personne pour les sauver! Ils crient vers Yahweh, et il ne leur répond pas!
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
Je les broie comme la poussière livrée au vent, je les balaie comme la boue des rues.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Tu me délivres des révoltes du peuple, tu me mets à la tête des nations; Des peuples que je ne connaissais pas me sont asservis.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
Dès qu'ils ont entendu, ils m'obéissent; les fils de l'étranger me flattent.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
Les fils de l'étranger sont défaillants, ils sortent tremblants de leurs forteresses.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
Vive Yahweh et béni soit mon rocher! Que le Dieu de mon salut soit exalté;
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
Dieu qui m'accorde des vengeances, qui me soumet les peuples,
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
qui me délivre de mes ennemis! Oui, tu m'élèves au-dessus de mes adversaires, tu me sauves de l'homme de violence.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
C'est pourquoi je te louerai parmi les nations, ô Yahweh; je chanterai à la gloire de ton nom:
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
Il accorde de glorieuses délivrances à son roi, il fait miséricorde à son oint, à David et à sa postérité pour toujours.
