Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
To victorie, the word of the Lord to Dauid; which spak the wordis of this song, in the dai in which the Lord delyuerede hym fro the hond of alle hise enemyes, and fro the hond of Saul; and he seide: Lord, my strengthe, Y schal loue thee; the Lord is my stidfastnesse, and my refuyt, and mi deliuerere.
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
Mi God is myn helpere; and Y schal hope in to hym. My defendere, and the horn of myn helthe; and myn vptakere.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
I schal preise, and ynwardli clepe the Lord; and Y schal be saaf fro myn enemyes.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
The sorewis of deth cumpassiden me; and the strondis of wickidnesse disturbliden me.
The sorewis of helle cumpassiden me; the snaris of deeth `bifor ocupieden me. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
In my tribulacioun Y inwardli clepide the Lord; and Y criede to my God. And he herde my vois fro his hooli temple; and my cry in his siyt entride in to hise eeris.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
The erthe was mouede togidere, and tremblede togidere; the foundementis of hillis weren troblid togidere, and weren moued togidere; for he was wrooth to hem.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
Smoke stiede in the ire of hym, and fier brente out fro his face; coolis weren kyndlid of hym.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
He bowide doun heuenes, and cam doun; and derknesse was vndur hise feet.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
And he stiede on cherubym, and flei; he fley ouer the pennes of wyndis.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
And he settide derknesses his hidyng place, his tabernacle `in his cumpas; derk water was in the cloudes of the lowere eir.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
Ful cleer cloudis passiden in his siyt; hail and the coolis of fier.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
And the Lord thundrid fro heuene; and the hiyeste yaf his vois, hail and the coolis of fier `camen doun.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
And he sente hise arowis, and distriede tho men; he multipliede leytis, and disturblide tho men.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
And the wellis of watris apperiden; and the foundementis of the erthe weren schewid. Lord, of thi blamyng; of the brething of the spirit of thin ire.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
He sente fro the hiyeste place, and took me; and he took me fro many watris.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
He delyuerede me fro my strongeste enemyes; and fro hem that hatiden me, fro thei weren coumfortid on me.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
Thei camen bifor me in the dai of my turment; and the Lord was maad my defendere.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
And he ledde out me in to breede; he maad me saaf, for he wolde me.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
And the Lord schal yelde to me bi my riytfulnesse; and he schal yelde to me bi the clennesse of myn hondis.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
For Y kepte the weies of the Lord; and Y dide not vnfeithfuli fro my God.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
For alle hise domes ben in my siyt; and Y puttide not awei fro me hise riytfulnessis.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
And Y schal be vnwemmed with hym; and Y schal kepe me fro my wickidnesse.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
And the Lord schal yelde to me bi my riytfulnesse; and bi the clennesse of myn hondis in the siyt of hise iyen.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
With the hooli, thou schalt be hooli; and with `a man innocent, thou schalt be innocent.
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
And with a chosun man, thou schalt be chosun; and with a weiward man, thou schalt be weiward.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
For thou schalt make saaf a meke puple; and thou schalt make meke the iyen of proude men.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
For thou, Lord, liytnest my lanterne; my God, liytne thou my derknessis.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
For bi thee Y schal be delyuered fro temptacioun; and in my God Y schal `go ouer the wal.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
Mi God, his weie is vndefoulid, the speches of the Lord ben examyned bi fier; he is defendere of alle men hopynge in hym.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
For whi, who is God out takun the Lord? ethir who is God outakun oure God?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
God that hath gird me with vertu; and hath set my weie vnwemmed.
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
Which made perfit my feet as of hertis; and ordeynynge me on hiye thingis.
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Which techith myn hondis to batel; and thou hast set myn armys as a brasun bouwe.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
And thou hast youe to me the kyueryng of thin helthe; and thi riythond hath vptake me. And thi chastisyng amendide me in to the ende; and thilke chastisyng of thee schal teche me.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Thou alargidist my paaces vndur me; and my steppis ben not maad vnstidefast.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
Y schal pursue myn enemyes, and Y schal take hem; and Y schal not turne til thei failen.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
I schal al to-breke hem, and thei schulen not mowe stonde; thei schulen falle vndur my feet.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
And thou hast gird me with vertu to batel; and thou hast `supplauntid, ether disseyued, vndur me men risynge ayens me.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
And thou hast youe myn enemyes abac to me; and thou hast distried `men hatynge me.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
Thei crieden, and noon was that maad hem saaf; `thei crieden to the Lord, and he herde not hem.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
And Y schal al to-breke hem, as dust bifor the face of wynd; Y schal do hem awei, as the cley of stretis.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Thou schalt delyuere me fro ayenseiyngis of the puple; thou schalt sette me in to the heed of folkis.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
The puple, which Y knewe not, seruede me; in the herynge of eere it obeiede to me.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
Alien sones lieden to me, alien sones wexiden elde; and crokiden fro thi pathis.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
The Lord lyueth, and my God be blessid; and the God of myn helthe be enhaunsid.
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
God, that yauest veniaunces to me, and makist suget puplis vndur me; my delyuerere fro my wrathful enemyes.
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
And thou schalt enhaunse me fro hem, that risen ayens me; thou schalt delyuere me fro a wickid man.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
Therfor, Lord, Y schal knouleche to thee among naciouns; and Y schal seie salm to thi name.
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
Magnyfiynge the helthis of his kyng; and doynge merci to his crist Dauid, and to his seed til in to the world.
