Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
Yahweh, I love you, the one who enables me to be strong.
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
Yahweh is like an [overhanging] rock [DOU, MET] [under which I can hide from my enemies]; he is like a strong fortress, the one who protects me; he protects me like a shield [MET] [protects a soldier]; he is the one to whom I go (for refuge/to be protected/safe), and he defends me by his great power [IDM].
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
I called out to Yahweh, who deserves to be praised, and he rescued me from my enemies.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
All around me were dangerous situations in which I might be killed [PRS]; it was as though there were huge waves [MET] that almost crashed on me and killed me.
[It was as though] the place where dead people are had ropes that were wrapped around me, or [it was as though] there was a trap [MET] that would [seize and] kill me. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
But when I was very distressed, I called out to Yahweh, and from his temple he heard me. He listened to me when I cried out [for help].
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Then the earth quaked/shook strongly [DOU]; the mountains shook very strongly from their centers [DOU] because Yahweh was angry.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
[It was as though] smoke poured out from his nostrils, and [as though] burning coals came out of his mouth.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
He opened the sky and came down with a black cloud under his feet.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
He flew, riding on the back of a creature that had wings, traveling [fast], blown along by the wind.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
Darkness was all around him [like a blanket] [MET]; dark clouds, full of moisture, covered him [MET].
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
Hailstones and flashes of lightning were around him; hail and burning coals fell from the sky.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
Then Yahweh [spoke in a loud voice] from the sky, and [his enemies] heard his voice that sounded like thunder.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
He shot his arrows at them and caused them to scatter; His flashes of lightning caused them to become very confused (OR, to run away).
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
The bottom of the ocean became visible, and the foundations of the earth were uncovered, when Yahweh rebuked his enemies when he snorted.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
[It was as though] he reached down from heaven and grabbed me and pulled me up out of the deep ocean.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
He rescued me from my strong enemies who hated me; they were very strong, with the result that I [could not defeat them].
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
When I (was distressed/had troubles), they attacked me, but Yahweh defended/protected me.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
He led me to a place where I was safe; he rescued me because he was pleased with me.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
Yahweh has rewarded me because I do what is right; he has blessed me because I (am innocent/have not done things that are wrong).
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
I have obeyed Yahweh’s laws; I have not abandoned him.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
My behavior was directed by his rules; I have not stopped obeying them.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
He knows that I have not done what is wrong; I have kept myself from sinning.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
So he rewards me because I do what is right; he knows that I [SYN] have not committed sins.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
Yahweh, you are faithful to those who faithfully [do what you tell them to do]; you always do what is good/right to those who do what you want them to do.
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
You are kind to those who are kind to others, but you act wisely toward those who (act perversely/do bad things).
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
You save those who are humble, but you cause those who are proud to be humiliated/ashamed.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
You give light to my [soul/spirit]; you take away the darkness of my soul.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
You enable me to be strong, with the result that I can run and attack a line of enemy soldiers; with your help I can (scale/climb up) the walls [that surround my enemies’ cities].
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
Everything that Yahweh my God does is perfect. We can depend on him to do what he promises. He is like a shield [MET] to protect all those who go to him for refuge.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Yahweh is [RHQ] the only one who is God; only he is like an [overhanging] rock [under which we can be safe].
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
God is the one who enables me to be strong and who keeps me safe on the roads that I walk on.
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
He enables me to [walk swiftly without stumbling], like a deer walks/runs in the mountains.
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
He teaches me how to use a strong/metal bow in order that I can use it to fight in battles.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Yahweh, you protect and save me with your shield; you have made me safe by your power [MTY]. I have become (strong/a great [king]) because you have helped me.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
You have cleared the road for me, with the result that now I do not slip/stumble.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
I have pursued my enemies and caught them; I did not stop until I had defeated/killed them all.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
When I strike them, they are not able to get up again; they lie on the ground, defeated.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
You have enabled me to be strong in order that I can fight battles and defeat my enemies.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
You caused my enemies to run away (OR, you enabled me to put my foot on my enemies’ necks [after I captured them and forced them to lie on the ground]); I have gotten rid of all those who hated me.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
They called out for someone to help them, but no one saved them.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
I pulverize them, with the result that they become like [MET] the dust that the wind [blows away]; I throw them out like [SIM] [people throw] dirt out into the streets.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
You enabled me to defeat those who fought against me, and appointed me to be the ruler of [many]; people whom I did not know about previously are now slaves [in my kingdom].
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
When foreigners hear about me, they (cringe/bow low before me) and they obey me.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
They are no longer courageous, and from their forts [where they were hiding] they come [to me] trembling.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
Yahweh is alive! Praise the one who is like an [overhanging] rock [MET] [under which I am safe] Exalt the God who saves me!
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
He enables me to get revenge on my enemies; he causes me to defeat nations and to rule over them,
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
and he rescues me from my enemies. He has lifted me up high so that violent men could not reach me [and harm me].
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
So I praise him [and I tell] the nations [the great things that he has done].
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
He has enabled me, his king, to powerfully defeat my enemies; he faithfully loves me, David, the one he has chosen [to be king], and he will faithfully love my descendants forever.
