Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
For the leader. Of David, the servant of the Lord, who recited the words of this song to the Lord after the Lord had saved him from the power of all his enemies and from the hand of Saul. He said: I love you, O Lord, my strength.
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
The Lord is my rock, my fortress, deliverer, my God, my rock, where I take refuge, my shield, my defender, my tower.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
Worthy of praise is the Lord whom I call on, he rescues me from all my foes.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
The waves of death broke about me, fearful floods of chaos.
Sheol threw cords around me, snares of death came to meet me. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
In distress I cried to the Lord, and shouted for help to my God; in his temple he heard my voice, into his ears came my cry.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Then the earth shook and quaked, mountains trembled to their foundations, and quaked because of his wrath.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
Smoke went up from his nostrils, devouring fire from his mouth, coals were kindled by it.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
Then he bent the sky and came down, thick darkness was under his feet.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
He rode on a cherub and flew, darting on wings of wind,
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
with his screen of darkness about him, in thick dark clouds of water.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
At the radiance before him there passed hailstones and coals of fire.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
The Lord thundered from heaven, the Most High uttered his voice.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
He shot his arrows and scattered them, flashed lightnings, and routed them.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
The channels of the sea were revealed, the world was laid bare to its base, at your rebuke, O Lord, at the blast of the breath of your nostrils.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
He stretched from on high, he seized me, drew me up from the mighty waters,
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
and saved me from those who hated me – fierce foes, too mighty for me.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
In my day of distress they assailed me, but the Lord proved my support.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
To a spacious place he brought me, and, for love of me, he saved me.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
The Lord repays my innocence, he rewards my cleanness of hands.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
For I kept the ways of the Lord, nor have wickedly strayed from my God.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
His commandments were all before me, his statutes I put not away.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
And I was blameless before him, guarding myself from sin.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
So the Lord repaid my innocence, my cleanness of hands in his sight.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
With the loyal you are loyal, and with the blameless blameless.
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
With the pure you show yourself pure, but shrewd with the devious.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
For the lowly people you save, but haughty eyes you abase.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
You are my lamp, Lord, my God who enlightens my darkness.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
With you I can storm a rampart, with my God I can leap a wall.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
As for God, his way is perfect; the word of the Lord is pure. He is shield to all who take refuge in him.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
For who is God but the Lord? And who is a rock but our God?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
The God who arms me with strength, who cleared and smoothed my way.
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
He made my feet like hinds’ feet, and set me up on the heights.
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
He taught my hands how to fight, and my arms how to bend a bronze bow.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
The shield of your help you gave me, your right hand supports me, you stoop down to make me great.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
In your strength I took giant strides, and my feet never slipped.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
So I chased the foe till I caught them, and turned not, till I made an end of them.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
I smashed them, they could not rise, they fell beneath my feet.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
You did arm me with strength for war, you did bow my assailants beneath me.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
You made my foes turn their back to me, and those who did hate me I finished.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
They cried for help, but none saved them; to the Lord, but he answered them not.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
I beat them like dust of the market-place, stamped them like mud of the streets.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
From the strife of the peoples you saved me, you made me head of the nations, peoples I knew not did serve me.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
On the instant they hear, they obey me, foreigners come to me cringing.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
Foreigners lose courage, and come out of their strongholds trembling.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
The Lord is alive! Blest be my rock! Exalted be God, my protector!
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
The God who gave me revenge, and brought down nations beneath me,
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
who saved me from angry foes, and set me above my assailants, safe from the violent.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
For this I will praise you among the nations, making music, O Lord, to your name:
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
for great triumphs he grants to his king, and faithful love he shows his anointed, to David and his seed evermore.
