Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
To him that excelleth. A Psalme of Dauid the seruant of the Lord, which spake unto the Lord the wordes of this song (in the day that the Lord delivered him for the hande of all this enemies, and form the and of saul) and sayd, I will loue thee dearely, O Lord my strength.
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
The Lord is my rocke, and my fortresse, and he that deliuereth me, my God and my strength: in him will I trust, my shield, the horne also of my saluation, and my refuge.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
I will call vpon the Lord, which is worthie to be praysed: so shall I be safe from mine enemies.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
The sorowes of death compassed me, and the floods of wickednes made me afraide.
The sorowes of the graue haue compassed me about: the snares of death ouertooke me. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
But in my trouble did I call vpon the Lord, and cryed vnto my God: he heard my voyce out of his Temple, and my crye did come before him, euen into his eares.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Then the earth trembled, and quaked: the foundations also of the mountaines mooued and shooke, because he was angrie.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
Smoke went out at his nostrels, and a consuming fire out of his mouth: coales were kindled thereat.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
He bowed the heauens also and came downe, and darkenes was vnder his feete.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
And he rode vpon Cherub and did flie, and he came flying vpon the wings of the winde.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
He made darkenes his secrete place, and his pauilion round about him, euen darkenesse of waters, and cloudes of the ayre.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
At the brightnes of his presence his clouds passed, haylestones and coles of fire.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
The Lord also thundred in the heauen, and the Highest gaue his voyce, haylestones and coales of fire.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Then hee sent out his arrowes and scattred them, and he increased lightnings and destroyed them.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
And the chanels of waters were seene, and the foundations of the worlde were discouered at thy rebuking, O Lord, at the blasting of the breath of thy nostrels.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
He hath sent downe from aboue and taken mee: hee hath drawen mee out of many waters.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
He hath deliuered mee from my strong enemie, and from them which hate me: for they were too strong for me.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
They preuented me in the day of my calamitie: but the Lord was my stay.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
Hee brought mee foorth also into a large place: hee deliuered mee because hee fauoured me.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
The Lord rewarded me according to my righteousnes: according to the purenes of mine hands he recompensed me:
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
Because I kept the wayes of the Lord, and did not wickedly against my God.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
For all his Lawes were before mee, and I did not cast away his commandements from mee.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
I was vpright also with him, and haue kept me from my wickednes.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Therefore the Lord rewarded me according to my righteousnesse, and according to the purenes of mine hands in his sight.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
With the godly thou wilt shewe thy selfe godly: with the vpright man thou wilt shew thy selfe vpright.
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
With the pure thou wilt shewe thy selfe pure, and with the froward thou wilt shewe thy selfe froward.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
Thus thou wilt saue the poore people, and wilt cast downe the proude lookes.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
Surely thou wilt light my candle: the Lord my God wil lighten my darkenes.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
For by thee I haue broken through an hoste, and by my God I haue leaped ouer a wall.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
The way of God is vncorrupt: the worde of the Lord is tried in the fire: he is a shield to all that trust in him.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
For who is God besides the Lord? and who is mightie saue our God?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
God girdeth me with strength, and maketh my way vpright.
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
He maketh my feete like hindes feete, and setteth me vpon mine high places.
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
He teacheth mine hands to fight: so that a bowe of brasse is broken with mine armes.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Thou hast also giuen me the shield of thy saluation, and thy right hand hath stayed me, and thy louing kindenes hath caused me to increase.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Thou hast enlarged my steps vnder mee, and mine heeles haue not slid.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
I haue pursued mine enemies, and taken them, and haue not turned againe till I had consumed them.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
I haue wounded them, that they were not able to rise: they are fallen vnder my feete.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
For thou hast girded me with strength to battell: them, that rose against me, thou hast subdued vnder me.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
And thou hast giuen me the neckes of mine enemies, that I might destroy them that hate me.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
They cryed but there was none to saue them, euen vnto the Lord, but hee answered them not.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
Then I did beate them small as the dust before the winde: I did treade them flat as the clay in the streetes.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Thou hast deliuered me from the contentions of the people: thou hast made me the head of the heathen: a people, whom I haue not knowen, shall serue me.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
As soone as they heare, they shall obey me: the strangers shall be in subiection to me.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
Strangers shall shrinke away, and feare in their priuie chambers.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
Let the Lord liue, and blessed be my strength, and the God of my saluation be exalted.
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
It is God that giueth me power to auenge me, and subdueth the people vnder me.
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
O my deliuerer from mine enemies, euen thou hast set mee vp from them, that rose against me: thou hast deliuered mee from the cruell man.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
Therefore I will prayse thee, O Lord, among the nations, and wil sing vnto thy Name.
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
Great deliuerances giueth hee vnto his King, and sheweth mercie to his anoynted, euen to Dauid, and to his seede for euer.
