Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
For the end, [a Psalm] of David, the servant of the Lord; [the words] which he spoke to the Lord, [even] the words of this Song, in the day in which the Lord delivered him out the hand of all his enemies, and out the hand of Saul: and he said: I will love you, O Lord, my strength.
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
The Lord is my firm support, and my refuge, and my deliverer; my God is my helper, I will hope in him; [he is] my defender, and the horn of my salvation, and my helper.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
I will call upon the Lord with praises, and I shall be saved from mine enemies.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
The pangs of death compassed me, and the torrents of ungodliness troubled me exceedingly.
The pangs of hell came round about me: the snares of death prevented me. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
And when I was afflicted I called upon the Lord, and cried to my God: he heard my voice out of this holy temple, and my cry shall enter before him, [even] into his ears.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Then the earth shook and quaked, and the foundations of the mountains were disturbed, and were shaken, because God was angry with them.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
There went up a smoke in his wrath, and fire burst into a flame at his presence: coals were kindled at it.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
And he bowed the heaven, and came down: and thick darkness was under his feet.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
And he mounted on cherubs and flew: he flew on the wings of winds.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
And he made darkness his secret place: round about him was his tabernacle, [even] dark water in the clouds of the air.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
At the brightness before him the clouds passed, hail and coals of fire.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
The Lord also thundered from heaven, and the Highest uttered his voice.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
And he sent forth [his] weapons, and scattered them; and multiplied lightnings, and routed them.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
And the springs of waters appeared, and the foundations of the world were exposed, at your rebuke, O Lord, at the blasting of the breath of your wrath.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
He sent from on high and took me, he drew me to himself out of many waters.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
He will deliver me from my mighty enemies, and from them that hate me; for they are stronger than I.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
They prevented me in the day of mine affliction: but the Lord was my stay against [them].
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
And he brought me out into a wide place: he will deliver me, because he has pleasure in me.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
And the Lord will recompense me according to my righteousness; even according to the purity of my hands will he recompense me.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
For I have kept the way of the Lord and have not wickedly departed from my God.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
For all his judgements were before me, and his ordinances departed not from me.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
And I shall be blameless with hem, and shall keep myself from mine iniquity.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
And the Lord shall recompense me according to my righteousness, and according to the purity of my hands before his eyes.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
With the holy you will be holy; and with the innocent man you will be innocent.
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
And with the excellent [man] you will be excellent; and with the perverse you will show frowardness.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
For you will save the lowly people, and will humble the eyes of the proud.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
For you, O Lord, will light my lamp: my God, you will lighten my darkness.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
For by you shall I be delivered from a troop; and by my God I will pass over a wall.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
[As for] my God, his way is perfect: the oracles of the Lord are tried in the fire; he is a protector of all them that hope in him.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
For who is God but the Lord? and who is a God except our God?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
[It is] God that girds me with strength, and has made my way blameless:
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
who strengthens my feet as hart's feet, and sets me upon high places.
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
He instructs my hands for war: and you have made my arms [as] a brazen bow.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
And you have made me secure in my salvation: and your right hand has helped me, and your correction has upheld me to the end; yes, your correction itself shall instruct me.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
You has made room for my goings under me, and by footsteps did not fail.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
I will pursue mine enemies, and overtake them; and I will not turn back until they are consumed.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
I will dash them to pieces and they shall not be able to stand: they shall fall under my feet.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
For you have girded me with strength for war: you have beaten down under me all that rose up against me.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
And you has made mine enemies turn their backs before me; and you have destroyed them that hated me.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
They cried, but there was no deliverer: [even] to the Lord, but he listened not to them.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
I will grind them as the mud of the streets: and I will beat them small as dust before the wind.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Deliver me from the gain sayings of the people: you shall make me head of the Gentiles: a people whom I knew not served me,
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
at the hearing of the ear they obeyed me: the strange children lied to me.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
The strange children waxed old, and fell away from their paths through lameness.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
The Lord lives; and blessed [be] my God; and let the God of my salvation be exalted.
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
[It is] God that avenges me, and has subdued the nations under me;
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
my deliverer from angry enemies: you shall set me on high above them that rise up against me: you shall deliver me from the unrighteous man.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
Therefore will I confess to you, O Lord, amongst the Gentiles, and sing to your name.
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
[God] magnifies the deliverances of his king; and deals mercifully with David his anointed, and his seed, for ever.
