< Псалми 18 >
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
For the Chief Musician. [A Psalm] of David the servant of Jehovah, who spake unto Jehovah the words of this song in the day that Jehovah delivered him from the hand of all his enemies, and from the hand of Saul: and he said, I love thee, O Jehovah, my strength.
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
Jehovah is my rock, and my fortress, and my deliverer; My God, my rock, in whom I will take refuge; My shield, and the horn of my salvation, my high tower.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
I will call upon Jehovah, who is worthy to be praised: So shall I be saved from mine enemies.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
The cords of death compassed me, And the floods of ungodliness made me afraid.
5 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol )
The cords of Sheol were round about me; The snares of death came upon me. (Sheol )
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
In my distress I called upon Jehovah, And cried unto my God: He heard my voice out of his temple, And my cry before him came into his ears.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Then the earth shook and trembled; The foundations also of the mountains quaked And were shaken, because he was wroth.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
There went up a smoke out of his nostrils, And fire out of his mouth devoured: Coals were kindled by it.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
He bowed the heavens also, and came down; And thick darkness was under his feet.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
And he rode upon a cherub, and did fly; Yea, he soared upon the wings of the wind.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
He made darkness his hiding-place, his pavilion round about him, Darkness of waters, thick clouds of the skies.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
At the brightness before him his thick clouds passed, Hailstones and coals of fire.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
Jehovah also thundered in the heavens, And the Most High uttered his voice, Hailstones and coals of fire.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
And he sent out his arrows, and scattered them; Yea, lightnings manifold, and discomfited them.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
Then the channels of waters appeared, And the foundations of the world were laid bare, At thy rebuke, O Jehovah, At the blast of the breath of thy nostrils.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
He sent from on high, he took me; He drew me out of many waters.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
He delivered me from my strong enemy, And from them that hated me; for they were too mighty for me.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
They came upon me in the day of my calamity; But Jehovah was my stay.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
He brought me forth also into a large place; He delivered me, because he delighted in me.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
Jehovah hath rewarded me according to my righteousness; According to the cleanness of my hands hath he recompensed me.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
For I have kept the ways of Jehovah, And have not wickedly departed from my God.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
For all his ordinances were before me, And I put not away his statutes from me.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
I was also perfect with him, And I kept myself from mine iniquity.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Therefore hath Jehovah recompensed me according to my righteousness, According to the cleanness of my hands in his eyesight.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
With the merciful thou wilt show thyself merciful; With the perfect man thou wilt show thyself perfect;
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
With the pure thou wilt show thyself pure; And with the perverse thou wilt show thyself froward.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
For thou wilt save the afflicted people; But the haughty eyes thou wilt bring down.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
For thou wilt light my lamp: Jehovah my God will lighten my darkness.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
For by thee I run upon a troop; And by my God do I leap over a wall.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
As for God, his way is perfect: The word of Jehovah is tried; He is a shield unto all them that take refuge in him.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
For who is God, save Jehovah? And who is a rock, besides our God,
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
The God that girdeth me with strength, And maketh my way perfect?
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
He maketh my feet like hinds’ [feet]: And setteth me upon my high places.
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
He teacheth my hands to war; So that mine arms do bend a bow of brass.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Thou hast also given me the shield of thy salvation; And thy right hand hath holden me up, And thy gentleness hath made me great.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Thou hast enlarged my steps under me, And my feet have not slipped.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
I will pursue mine enemies, and overtake them; Neither will I turn again till they are consumed.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
I will smite them through, so that they shall not be able to rise: They shall fall under my feet.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
For thou hast girded me with strength unto the battle: Thou hast subdued under me those that rose up against me.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
Thou hast also made mine enemies turn their backs unto me, That I might cut off them that hate me.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
They cried, but there was none to save; Even unto Jehovah, but he answered them not.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
Then did I beat them small as the dust before the wind; I did cast them out as the mire of the streets.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Thou hast delivered me from the strivings of the people; Thou hast made me the head of the nations: A people whom I have not known shall serve me.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
As soon as they hear of me they shall obey me; The foreigners shall submit themselves unto me.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
The foreigners shall fade away, And shall come trembling out of their close places.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
Jehovah liveth; and blessed be my rock; And exalted be the God of my salvation,
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
Even the God that executeth vengeance for me, And subdueth peoples under me.
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
He rescueth me from mine enemies; Yea, thou liftest me up above them that rise up against me; Thou deliverest me from the violent man.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
Therefore I will give thanks unto thee, O Jehovah, among the nations, And will sing praises unto thy name.
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
Great deliverance giveth he to his king, And showeth lovingkindness to his anointed, To David and to his seed, for evermore.