Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
Přednímu zpěváku, služebníka Hospodinova Davida, kterýž mluvil Hospodinu slova písně této v ten den, v němž ho vysvobodil Hospodin z ruky všech nepřátel jeho i z ruky Saulovy, a řekl: Z vnitřnosti srdce miluji tě, Hospodine, sílo má.
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
Hospodin skála má a hrad můj, i vysvoboditel můj, Bůh silný můj, skála má, v němž naději skládám, štít můj a roh spasení mého, mé útočiště.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
Chvály hodného vzýval jsem Hospodina, a od nepřátel svých byl jsem vyproštěn.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Obklíčilyť mne byly bolesti smrti, a proudové nešlechetných předěsili mne.
Bylyť jsou mne obklíčily bolesti hrobu, osídla smrti zachvátila mne. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
V úzkosti své vzýval jsem Hospodina, a k Bohu svému volal jsem, i vyslyšel z chrámu svého hlas můj, a volání mé před oblíčejem jeho přišlo v uši jeho.
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Tehdy pohnula se a zatřásla země, základové hor pohnuli se, a třásli se pro rozhněvání jeho.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
Dým vystupoval z chřípí jeho, a oheň zžírající z úst jeho, od něhož se uhlí rozpálilo.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
Nakloniv nebes, sstoupil, a mrákota byla pod nohami jeho.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
A sedě na cherubínu, letěl, letěl na peří větrovém.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
Udělal sobě z temností skrýši, vůkol sebe stánek svůj z temných vod a hustých oblaků.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
Od blesku před ním oblakové jeho rozehnáni jsou, krupobití i uhlí řeřavé.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
I hřímal na nebi Hospodin, a Nejvyšší vydal zvuk svůj, i krupobití a uhlí řeřavé.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Vystřelil i střely své, a rozptýlil je, a blýskáním častým porazil je.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
I ukázaly se hlubiny vod, a odkryti jsou základové okršlku pro žehrání tvé, Hospodine, pro dchnutí větru chřípí tvých.
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
Poslav s výsosti, uchopil mne, vytáhl mne z velikých vod.
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
Vytrhl mne od nepřítele mého silného, a od těch, kteříž mne nenáviděli, ačkoli silnější mne byli.
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
Předstihliť jsou mne byli v den trápení mého, ale Hospodin byl mi podpora.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
Kterýž vyvedl mne na prostranno, vytrhl mne, nebo mne sobě oblíbil.
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
Odplatil mi Hospodin podlé spravedlnosti mé, podlé čistoty rukou mých nahradil mi.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
Nebo jsem ostříhal cest Hospodinových, aniž jsem se bezbožně strhl Boha svého.
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
Všickni zajisté soudové jeho jsou přede mnou, a ustanovení jeho neodložil jsem od sebe.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
Nýbrž upřímě choval jsem se k němu, a vystříhal jsem se nepravosti své.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Protož odplatil mi Hospodin podlé spravedlnosti mé, podlé čistoty rukou mých, kteráž jest před očima jeho.
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
Ty, Pane, s milosrdným milosrdně nakládáš, a k člověku upřímému upřímě se máš.
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
K sprostnému sprostně se ukazuješ, a s převráceným převráceně zacházíš.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
Lid pak ssoužený vysvobozuješ, a oči vysoké snižuješ.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
Ty zajisté rozsvěcuješ svíci mou; Hospodin Bůh můj osvěcuje temnosti mé.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Nebo v tobě proběhl jsem vojsko, a v Bohu svém přeskočil jsem i zed.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
Boha tohoto silného cesta jest dokonalá, výmluvnosti Hospodinovy jsou přečištěné, onť jest štít všech, kteříž v něho doufají.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Nebo kdo jest Bohem kromě Hospodina, a kdo skalou kromě Boha našeho?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
Ten Bůh silný přepasuje mne udatností, a činí dokonalou cestu mou.
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
Èiní nohy mé jako laní, a na vysokostech mých postavuje mne.
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Učí ruce mé boji, tak že lámi i lučiště ocelivé rukama svýma.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Tys mi také dodal štítu spasení svého, a pravice tvá podpírala mne, a dobrotivost tvá mne zvelebila.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Rozšířil jsi krokům mým místo pode mnou, a nepodvrtly se nohy mé.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
Honil jsem nepřátely své, a postihl jsem je, aniž jsem se navrátil, až jsem je vyhubil.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Tak jsem je zranil, že nemohli povstati, padše pod nohy mé.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Ty jsi zajisté mne přepásal udatností k boji, povstávající proti mně sehnul jsi pode mne.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
Nýbrž dals mi šíji nepřátel mých, abych ty, kteříž mne nenáviděli, vyplénil.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
Volaliť jsou, ale nebylo spomocníka k Hospodinu, ale nevyslyšel jich.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
I potřel jsem je jako prach u povětří, jako bláto na ulicích rozšlapal jsem je.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Ty jsi mne vyprostil z různic lidu, a postavils mne v hlavu národům; lid, kteréhož jsem neznal, sloužil mi.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
Jakž jen zaslechli, uposlechli mne, cizozemci lhali mi.
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
Cizozemci svadli a třásli se v ohradách svých.
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
Živť jest Hospodin, a požehnaná skála má; protož buď vyvyšován Bůh spasení mého,
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
Bůh silný, kterýž mi pomsty poroučí, a podmaňuje mi lidi.
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
Ty jsi vysvoboditel můj z moci nepřátel mých, také i nad povstávající proti mně vyvýšils mne, a od člověka ukrutného vyprostils mne.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
A protož chváliti tě budu mezi národy, ó Hospodine, a jménu tvému žalmy prozpěvovati,
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
Kterýž tak důstojně vysvobozuješ krále svého, a činíš milosrdenství pomazanému svému Davidovi, i semeni jeho až na věky.
