Псалми 17
1 Молитва Дави́дова.
A Prayer of David. Hear, O Jehovah, righteousness, attend my cry, Give ear [to] my prayer, without lips of deceit.
2 Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́!
From before thee my judgment doth go out; Thine eyes do see uprightly.
3 Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило,
Thou hast proved my heart, Thou hast inspected by night, Thou hast tried me, Thou findest nothing; My thoughts pass not over my mouth.
4 а в лю́дських діла́х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
As to doings of man, Through a word of Thy lips I have observed The paths of a destroyer;
5 Зміцняй сто́пи мої на доро́гах Твоїх, щоб кро́ки мої не хита́лися!
To uphold my goings in Thy paths, My steps have not slidden.
6 Я кли́чу до Тебе, бо відповіси́ мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
I — I called Thee, for Thou dost answer me, O God, incline Thine ear to me, hear my speech.
7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає́ться до Тебе від заколо́тників проти прави́ці Твоєї.
Separate wonderfully Thy kindness, O Saviour of the confiding, By Thy right hand, from withstanders.
8 Хорони Ти мене, як зіни́цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
Keep me as the apple, the daughter of the eye; In shadow of Thy wings thou dost hide me.
9 від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!
From the face of the wicked who spoiled me. Mine enemies in soul go round against me.
10 То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно.
Their fat they have closed up, Their mouths have spoken with pride:
11 Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.
'Our steps now have compassed [him];' Their eyes they set to turn aside in the land.
12 Із них кожен подібний до лева, що ша́рпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті́.
His likeness as a lion desirous to tear, As a young lion dwelling in secret places.
13 Устань же, о Господи, — його попере́дь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
Arise, O Jehovah, go before his face, Cause him to bend. Deliver my soul from the wicked, Thy sword,
14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповня́єш їхнє че́рево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони ли́шать.
From men, Thy hand, O Jehovah, From men of the world, their portion [is] in life, And [with] Thy hidden things Thou fillest their belly, They are satisfied [with] sons; And have left their abundance to their sucklings.
15 А я в правді побачу обли́ччя Твоє, і, збудившись, наси́чусь Твоєю подо́бою!
I — in righteousness, I see Thy face; I am satisfied, in awaking, [with] Thy form!
