Псалми 17
1 Молитва Дави́дова.
“A psalm of David.” Hear the righteous cause, O LORD! Attend to my cry; Give ear to my prayer from lips without deceit!
2 Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́!
May my sentence come forth from thy presence; May thine eyes behold uprightness!
3 Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило,
Provest thou my heart, visitest thou me in the night, Triest thou me like gold, thou shalt find nothing!
4 а в лю́дських діла́х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
My thoughts do not vary from my lips. As to the deeds of men, Through the word of thy lips I have kept me from the paths of the destroyer.
5 Зміцняй сто́пи мої на доро́гах Твоїх, щоб кро́ки мої не хита́лися!
Support my steps in thy paths, That my feet may not slip!
6 Я кли́чу до Тебе, бо відповіси́ мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
I call upon thee, O God! for thou wilt hear me; Incline thine ear to me, and listen to my prayer!
7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає́ться до Тебе від заколо́тників проти прави́ці Твоєї.
Show forth thy loving-kindness, O thou that savest by thy right hand Them that seek refuge in thee from their adversaries!
8 Хорони Ти мене, як зіни́цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
Guard me as the apple of the eye; Hide me under the shadow of thy wings
9 від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!
From the wicked who assault me, From my deadly enemies who compass me about!
10 То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно.
They shut up their hard heart; With their mouth they speak haughtily.
11 Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.
They encompass us in all our steps; They fix their eyes upon us, that they may cast us on the ground.
12 Із них кожен подібний до лева, що ша́рпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті́.
They are like a lion, eager for his prey; Like a young lion, lurking in secret places.
13 Устань же, о Господи, — його попере́дь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
Arise, O LORD! disappoint them, cast them down! Deliver me from the wicked by thy sword,
14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповня́єш їхнє че́рево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони ли́шать.
From men, by thy hand, O LORD! from men of the world, Whose portion is in life; whom thou loadest with thy treasure; Whose children have enough, and leave their superfluity to their children.
15 А я в правді побачу обли́ччя Твоє, і, збудившись, наси́чусь Твоєю подо́бою!
But I through righteousness shall see thy face; I shall be satisfied with the revival of thy countenance.
