< Псалми 17 >
A prayer of David. Hear, O LORD, my righteous plea; listen to my cry. Give ear to my prayer— it comes from lips free of deceit.
2 Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́!
May my vindication come from Your presence; may Your eyes see what is right.
3 Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило,
You have tried my heart; You have visited me in the night. You have tested me and found no evil; I have resolved not to sin with my mouth.
4 а в лю́дських діла́х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
As for the deeds of men— by the word of Your lips I have avoided the ways of the violent.
5 Зміцняй сто́пи мої на доро́гах Твоїх, щоб кро́ки мої не хита́лися!
My steps have held to Your paths; my feet have not slipped.
6 Я кли́чу до Тебе, бо відповіси́ мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
I call on You, O God, for You will answer me. Incline Your ear to me; hear my words.
7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає́ться до Тебе від заколо́тників проти прави́ці Твоєї.
Show the wonders of Your loving devotion, You who save by Your right hand those who seek refuge from their foes.
8 Хорони Ти мене, як зіни́цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
Keep me as the apple of Your eye; hide me in the shadow of Your wings
9 від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!
from the wicked who assail me, from my mortal enemies who surround me.
10 То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно.
They have closed their callous hearts; their mouths speak with arrogance.
11 Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.
They have tracked us down, and now surround us; their eyes are set to cast us to the ground,
12 Із них кожен подібний до лева, що ша́рпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті́.
like a lion greedy for prey, like a young lion lurking in ambush.
13 Устань же, о Господи, — його попере́дь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
Arise, O LORD, confront them! Bring them to their knees; deliver me from the wicked by Your sword,
14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповня́єш їхнє че́рево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони ли́шать.
from such men, O LORD, by Your hand— from men of the world whose portion is in this life. May You fill the bellies of Your treasured ones and satisfy their sons, so they leave their abundance to their children.
15 А я в правді побачу обли́ччя Твоє, і, збудившись, наси́чусь Твоєю подо́бою!
As for me, I will behold Your face in righteousness; when I awake, I will be satisfied in Your presence.