< Псалми 16 >
1 Золота пісня Дави́дова.
Dávid miktámja. Tarts meg engem Istenem, mert benned bízom.
2 Я сказав Господе́ві: „Ти Бог мій і — добро моє тільки в Тобі!“
Ezt mondom az Úrnak: Én Uram vagy te; feletted való jóm nincsen.
3 До святих, які на землі, що шляхе́тні вони, — до них все жада́ння моє!
A szentekben, a kik e földön vannak és a felségesekben, bennök van minden gyönyörűségem.
4 Нехай мно́жаться сму́тки для тих, хто набув собі інших богів, — я не буду прино́сить їм ли́вної жертви із крови, і їхніх іме́н не носитиму в устах своїх!
Megsokasodnak fájdalmaik, a kik más isten után sietnek; nem áldozom meg véres italáldozatjokat és nem veszem nevöket ajkaimra.
5 Господь — то частина спа́дку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпира́єш!
Az Úr az én osztályos részem és poharam; te támogatod az én sorsomat.
6 Ча́стки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спа́дщина моя!
Az én részem kies helyre esett, nyilván szép örökség jutott nékem.
7 Благословляю я Господа, що радить мені, на́віть ноча́ми навчають мене мої ни́рки.
Áldom az Urat, a ki tanácsot adott nékem; még éjjel is oktatnak engem az én veséim.
8 Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, — й я не буду захитаний!
Az Úrra néztem szüntelen; mert jobb kezem felől van, meg nem rendülök.
9 Через те моє серце радіє та дух весели́ться, — і тіло моє спочиває безпечно!
Azért örül az én szívem és örvendez az én lelkem; testem is biztosságban lakozik.
10 Бо Ти не опу́стиш моєї душі до шео́лу, не попу́стиш Своєму святому побачити тлі́ння! (Sheol )
Mert nem hagyod lelkemet a Seolban; nem engeded, hogy a te szented rothadást lásson. (Sheol )
11 Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, за́вжди блаженство в прави́ці Твоїй!
Te tanítasz engem az élet ösvényére, teljes öröm van tenálad; a te jobbodon gyönyörűségek vannak örökké.