< Псалми 16 >
1 Золота пісня Дави́дова.
Michtam of David. Preserve me, O God: for in thee do I put my trust.
2 Я сказав Господе́ві: „Ти Бог мій і — добро моє тільки в Тобі!“
[O my soul], thou hast said to the LORD, Thou [art] my LORD: my goodness [extendeth] not to thee;
3 До святих, які на землі, що шляхе́тні вони, — до них все жада́ння моє!
[But] to the saints that [are] in the earth, and [to] the excellent, in whom [is] all my delight.
4 Нехай мно́жаться сму́тки для тих, хто набув собі інших богів, — я не буду прино́сить їм ли́вної жертви із крови, і їхніх іме́н не носитиму в устах своїх!
Their sorrows shall be multiplied [that] hasten [after] another [god]: their drink-offerings of blood will I not offer, nor take their names into my lips.
5 Господь — то частина спа́дку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпира́єш!
The LORD [is] the portion of my inheritance and of my cup: thou maintainest my lot.
6 Ча́стки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спа́дщина моя!
The lines have fallen to me in pleasant [places]; yes, I have a goodly heritage.
7 Благословляю я Господа, що радить мені, на́віть ноча́ми навчають мене мої ни́рки.
I will bless the LORD, who hath given me counsel: my reins also instruct me in the night season.
8 Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, — й я не буду захитаний!
I have set the LORD always before me: because [he is] at my right hand, I shall not be moved.
9 Через те моє серце радіє та дух весели́ться, — і тіло моє спочиває безпечно!
Therefore my heart is glad, and my glory rejoiceth: my flesh also shall rest in hope.
10 Бо Ти не опу́стиш моєї душі до шео́лу, не попу́стиш Своєму святому побачити тлі́ння! (Sheol )
For thou wilt not leave my soul in hell; neither wilt thou suffer thy Holy One to see corruption. (Sheol )
11 Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, за́вжди блаженство в прави́ці Твоїй!
Thou wilt show me the path of life: in thy presence [is] fullness of joy; at thy right hand [are] pleasures for evermore.