Псалми 147
1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
Monkamfo Awurade. Ɛyɛ sɛ wɔto ayɛyie dwom ma yɛn Onyankopɔn, ɛyɛ fɛ na ɛfata sɛ wɔkamfo no!
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
Awurade kyekyere Yerusalem; Ɔboaboa Israel nnommumfoɔ ano.
3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
Ɔsa wɔn a wɔn akoma abotoɔ yadeɛ na ɔkyekyere wɔn akuro.
4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
Ɔnim nsoromma no dodoɔ na ɔde obiara din frɛ no.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Yɛn Awurade so, na ne tumi yɛ kɛseɛ; yɛrente nʼase nwie.
6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
Awurade wowa ahobrɛasefoɔ na ɔtoto amumuyɛfoɔ hwe fam.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
Monto aseda nnwom mma Awurade. Momfa sankuo nto dwom mma yɛn Onyankopɔn.
8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
Ɔde omununkum kata ɔsoro ani; ɔde osutɔ ma asase ma ɛserɛ nyini wɔ nkokoɔ so.
9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
Ɔma anantwie aduane na sɛ anene mma su a, ɔma wɔn aduane.
10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
Ɛnyɛ ɔpɔnkɔ ahoɔden na nʼani sɔ na ɛnyɛ onipa ahoɔden nso.
11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
Na mmom, Awurade ani sɔ nnipa a wɔsuro no, wɔn a wɔde wɔn ho to nʼadɔeɛ a ɛnsa da no so no.
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Momma Awurade so, Ao Yerusalem; kamfo wo Onyankopɔn, Ao Sion,
13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
ɔma wʼapono akyi adaban yɛ den na ɔhyira wo nkurɔfoɔ a wɔte wo mu.
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
Ɔma wʼahyeɛ so dwo na ɔde ayuo amapa ma wo.
15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
Ɔsoma nʼahyɛdeɛ kɔ asase so; nʼasɛm tu mmirika ntɛm so.
16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
Ɔtrɛ sukyerɛmma mu sɛ odwan ho nwi, na ɔpete obosuo nsukyeneeɛ sɛ nsõ.
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
Ɔtoto asukɔtweaa gu fam sɛ mmosea. Hwan na ɔbɛtumi agyina nʼawɔ denden no ano?
18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
Ɔsoma nʼasɛm no ma ɛnane no; ɔhwanyane ne mframa, na nsuo tene.
19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
Wada nʼasɛm adi akyerɛ Yakob, ne mmara ne ɔhyɛ nsɛm akyerɛ Israel.
20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
Ɔnyɛɛ yei mmaa aman foforɔ biara; wɔnnim ne mmara. Monkamfo Awurade!
