Псалми 147
1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
Lofver Herran; ty att lofva vår Gud är en kostelig ting; det lofvet är ljufligit och dägeligit.
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
Herren bygger Jerusalem, och sammanhemtar de fördrefna i Israel.
3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
Han helar dem som ett förkrossadt hjerta hafva, och förbinder deras sveda.
4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
Han räknar stjernorna, och nämner dem alla vid namn.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Vår Herre är stor, och stor är hans magt; och det är obegripeligit, huru han regerar.
6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
Herren upprättar de elända, och slår de ogudaktiga till jordena.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
Sjunger till skiftes Herranom med tacksägelse, och lofver vår Gud med harpo;
8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
Den himmelen med skyar betäcker, och gifver regn på jordena; den gräs på bergen växa låter;
9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
Den boskapenom sitt foder gifver; dem unga korpomen, som ropa till honom.
10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
Han hafver inga lust till hästars starkhet; icke heller behag till någors mans ben.
11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
Herren hafver behag till dem som frukta honom; dem som uppå hans godhet hoppas.
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Prisa, Jerusalem, Herran; lofva, Zion, din Gud.
13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
Ty han gör bommarna fasta för dina portar, och välsignar din barn i dig.
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
Han skaffar dinom gränsom frid, och mättar dig med bästa hvete.
15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
Han sänder sitt tal uppå jordena; hans ord löper snarliga.
16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
Han gifver snö såsom ull; han strör rimfrost såsom asko.
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
Han kastar sitt hagel såsom betar. Ho kan blifva för hans frost?
18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
Han säger, så försmälter det; han låter sitt väder blåsa, så töar det upp.
19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
Han kungör Jacob sitt ord, Israel sina seder och rätter.
20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
Så gör han ingom Hedningom; ej heller låter dem veta sina rätter. Halleluja.
