Псалми 147
1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
ALABAD á JAH, porque es bueno cantar salmos á nuestro Dios; porque suave y hermosa es la alabanza.
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
Jehová edifica á Jerusalem; á los echados de Israel recogerá.
3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
El sana á los quebrantados de corazón, y liga sus heridas.
4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
El cuenta el número de las estrellas; á todas ellas llama por sus nombres.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Grande es el Señor nuestro, y de mucha potencia; y de su entendimiento no hay número.
6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
Jehová ensalza á los humildes; humilla los impíos hasta la tierra.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
Cantad á Jehová con alabanza, cantad con arpa á nuestro Dios.
8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
El [es] el que cubre los cielos de nubes, el que prepara la lluvia para la tierra, el que hace á los montes producir hierba.
9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
El da á la bestia su mantenimiento, [y] á los hijos de los cuervos que claman.
10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
No toma contentamiento en la fortaleza del caballo, ni se complace en las piernas del hombre.
11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
Complácese Jehová en los que le temen, y en los que esperan en su misericordia.
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Alaba á Jehová, Jerusalem; alaba á tu Dios, Sión.
13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
Porque fortificó los cerrojos de tus puertas; bendijo á tus hijos dentro de ti.
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
El pone en tu término la paz; te hará saciar de grosura de trigo.
15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
El envía su palabra á la tierra; muy presto corre su palabra.
16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
El da la nieve como lana, derrama la escarcha como ceniza.
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
El echa su hielo como pedazos: delante de su frío ¿quién estará?
18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
Enviará su palabra, y los derretirá: soplará su viento, y fluirán las aguas.
19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
El denuncia sus palabras á Jacob, sus estatutos y sus juicios á Israel.
20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
No ha hecho esto con toda gente; y no conocieron sus juicios. Aleluya.
