Псалми 147
1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
Alabado sea Yah, porque es bueno cantar alabanzas a nuestro Dios; porque es agradable y conveniente alabarlo.
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
Yahvé construye Jerusalén. Reúne a los parias de Israel.
3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
Él cura a los quebrantados de corazón, y venda sus heridas.
4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
Cuenta el número de las estrellas. Los llama a todos por su nombre.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Grande es nuestro Señor, y poderoso en poder. Su comprensión es infinita.
6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
Yahvé sostiene a los humildes. Derriba a los malvados al suelo.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
Canten a Yahvé con acción de gracias. Canta alabanzas con el arpa a nuestro Dios,
8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
que cubre el cielo de nubes, que prepara la lluvia para la tierra, que hace crecer la hierba en las montañas.
9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
Proporciona alimento para el ganado, y para los jóvenes cuervos cuando llaman.
10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
No se deleita en la fuerza del caballo. No se complace en las piernas de un hombre.
11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
Yahvé se complace en los que le temen, en los que esperan en su amorosa bondad.
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
¡Alabado sea Yahvé, Jerusalén! ¡Alabado sea tu Dios, Sión!
13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
Porque ha reforzado los barrotes de tus puertas. Él ha bendecido a tus hijos dentro de ti.
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
Él hace la paz en tus fronteras. Te llena de lo mejor del trigo.
15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
Él envía su mandamiento a la tierra. Su palabra corre muy rápido.
16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
Él da la nieve como la lana, y dispersa la escarcha como las cenizas.
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
Arroja su granizo como si fueran guijarros. ¿Quién puede enfrentarse a su frío?
18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
Envía su palabra y los derrite. Él hace soplar su viento, y las aguas fluyen.
19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
Muestra su palabra a Jacob, sus estatutos y sus ordenanzas a Israel.
20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
No lo ha hecho por cualquier nación. No conocen sus ordenanzas. ¡Alabado sea Yah!
