Псалми 147
1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
Louwe SENYÈ a! Paske li bon pou chante lwanj a Bondye nou an. Paske se agreyab epi lwanj Li se dous.
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
SENYÈ a ap ranfòse Jérusalem. Li ranmase egzile Israël yo.
3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
Li geri (sila) ak kè kase yo e mete pansman sou blesi yo.
4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
Li konte fòs kantite zetwal yo. Li bay non a yo tout.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Gran se SENYÈ nou an e Li ranpli ak fòs. Bon konprann Li an san limit nèt.
6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
SENYÈ a bay soutyen a aflije yo. Li fè mechan yo bese desann jis rive atè.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
Chante a SENYÈ a ak remèsiman. Chante lwanj a Bondye nou an sou gita,
8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
ki kouvri syèl la ak nwaj yo, ki founi lapli pou tè a, ki fè zèb yo grandi sou mòn yo.
9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
Li bay bèt la manje li, ak jenn kòbo k ap kriye yo.
10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
Li pa pran plezi nan fòs cheval la. Li pa pran plezi nan janm a moun.
11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
SENYÈ a bay favè a (sila) ki krent Li yo, (sila) ki tann lanmou dous Li yo.
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Louwe SENYÈ a, O Jérusalem! Louwe Bondye ou a, O Sion!
13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
Paske Li te fòtifye ba fè nan pòtay ou yo; Li te beni fis ou yo anndan w.
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
Li fè lapè anndan lizyè ou yo. Li satisfè ou ak meyè kalite ble.
15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
Li voye lòd Li sou latè. Pawòl Li kouri byen vit.
16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
Li bay lanèj kon lenn. Li gaye lawouze glase kon sann.
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
Li jete voye glas Li kon ti mòso. Se kilès ki kab kanpe devan fredi Li a?
18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
Li voye pawòl Li pou fonn yo. Li fè van Li soufle e dlo yo koule.
19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
Li deklare pawòl Li yo a Jacob, règleman Li yo ak òdonans Li yo a Israël.
20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
Li pa t aji konsa avèk okenn lòt nasyon. Selon òdonans Li yo, yo pa konnen yo. Louwe SENYÈ a!
