< Псалми 147 >

1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
Lobet den HERRN! Denn es ist gut, unserm Gott zu singen: es ist lieblich, es ziemt sich der Lobgesang.
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
Der HERR baut Jerusalem, die Verjagten Israels wird er sammeln.
3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
Er heilt, die zerbrochenen Herzens sind, und lindert ihre Schmerzen;
4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
er zählt die Zahl der Sterne und nennt sie alle mit Namen.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Groß ist unser Herr und reich an Macht; sein Verstand ist unermeßlich.
6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
Der HERR richtet die Gedemütigten wieder auf, er erniedrigt die Gottlosen bis zur Erde.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
Stimmt dem HERRN ein Danklied an, spielt unserm Gott auf der Harfe,
8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
der den Himmel mit Wolken bedeckt, der Regen bereitet für die Erde und auf den Bergen Gras wachsen läßt;
9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
der dem Vieh sein Futter gibt, den jungen Raben, die ihn anrufen!
10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
Er hat nicht Lust an der Stärke des Rosses, noch Gefallen an den Schenkeln des Mannes;
11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
der HERR hat Gefallen an denen, die ihn fürchten, die auf seine Gnade hoffen.
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Preise, Jerusalem, den HERRN; lobe, Zion, deinen Gott!
13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
Denn er hat die Riegel deiner Tore befestigt, deine Kinder gesegnet in deiner Mitte;
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
er gibt deinen Grenzen Frieden und sättigt dich mit dem besten Weizen.
15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
Er sendet seine Rede auf Erden; gar schnell läuft sein Wort;
16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
er gibt Schnee wie Wolle, er streut Reif wie Asche;
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
er wirft sein Eis wie Brocken; wer kann bestehen vor seinem Frost?
18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
Er sendet sein Wort, so zerschmelzen sie; er läßt seinen Wind wehen, so tauen sie auf.
19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
Er läßt Jakob sein Wort verkündigen, Israel seine Satzungen und Rechte.
20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
So hat er keinem Volk getan, noch läßt er sie wissen seine Rechte. Hallelujah!

< Псалми 147 >