Псалми 147
1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
Louez l'Éternel! Car il est bon de psalmodier à notre Dieu, car il est doux, il est bienséant de le louer.
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
C'est l'Éternel qui bâtit Jérusalem, qui rassemble les dispersés d'Israël;
3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
Qui guérit ceux qui ont le cœur brisé, et qui bande leurs plaies.
4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
Il compte le nombre des étoiles; il les appelle toutes par leur nom.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Notre Seigneur est grand, et d'une grande puissance; son intelligence est infinie.
6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
L'Éternel soutient les humbles, et il abaisse les méchants jusqu'à terre.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
Chantez à l'Éternel avec des actions de grâces; psalmodiez sur la harpe à notre Dieu,
8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
Qui couvre les cieux de nuées, qui prépare la pluie pour la terre; qui fait germer l'herbe sur les montagnes;
9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
Qui donne au bétail sa nourriture, et aux petits du corbeau qui crient.
10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
Il ne se complaît point en la force du cheval; il ne fait point cas des hommes légers à la course.
11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
L'Éternel prend son plaisir en ceux qui le craignent, en ceux qui s'attendent à sa bonté.
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Jérusalem, loue l'Éternel; Sion, célèbre ton Dieu!
13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
Car il a renforcé les barres de tes portes; il a béni tes enfants au milieu de toi.
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
Il donne la paix à ton territoire, il te rassasie de la mœlle du froment.
15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
Il envoie ses ordres sur la terre, et sa parole court avec vitesse;
16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
Il fait tomber la neige comme de la laine, et répand le givre comme de la cendre;
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
Il jette sa glace comme par morceaux. Qui peut résister devant son froid?
18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
Il envoie sa parole, et les fait fondre; il fait souffler son vent, et les eaux s'écoulent.
19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
Il a révélé sa parole à Jacob, ses statuts et ses ordonnances à Israël.
20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
Il n'a pas agi ainsi pour toutes les nations; et elles ne connaissent pas ses ordonnances. Louez l'Éternel!
