Псалми 147
1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
Louez l'Eternel; car c'est une chose bonne de psalmodier à notre Dieu, car c'est une chose agréable; [et] la louange en est bienséante.
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
L'Eternel est celui qui bâtit Jérusalem; il rassemblera ceux d'Israël qui sont dispersés çà et là.
3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
Il guérit ceux qui sont brisés de cœur, et il bande leurs plaies.
4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
Il compte le nombre des étoiles; il les appelle toutes par leur nom.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Notre Seigneur est grand et d'une grande puissance, son intelligence est incompréhensible.
6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
L'Eternel maintient les débonnaires, [mais] il abaisse les méchants jusqu’en terre.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
Chantez à l'Eternel avec action de grâces, vous entre-répondant les uns aux autres; psalmodiez avec la harpe à notre Dieu;
8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
Qui couvre de nuées les cieux; qui apprête la pluie pour la terre; qui fait produire le foin aux montagnes;
9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
Qui donne la pâture au bétail, et aux petits du corbeau, qui crient.
10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
Il ne prend point de plaisir en la force du cheval; il ne fait point cas des jambières de l'homme.
11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
L'Eternel met son affection en ceux qui le craignent, en ceux qui s'attendent à sa bonté.
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Jérusalem, loue l'Eternel; Sion, loue ton Dieu.
13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
Car il a renforcé les barres de tes portes; il a béni tes enfants au milieu de toi.
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
C'est lui qui rend paisibles tes contrées, et qui te rassasie de la mœlle du froment.
15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
C'est lui qui envoie sa parole sur la terre, [et] sa parole court avec beaucoup de vitesse.
16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
C'est lui qui donne la neige comme [des flocons] de laine, et qui répand la bruine comme de la cendre.
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
C'est lui qui jette sa glace comme par morceaux; et qui est-ce qui pourra durer devant sa froidure?
18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
Il envoie sa parole, et les fait fondre; il fait souffler son vent, [et] les eaux s'écoulent.
19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
Il déclare ses paroles à Jacob, et ses statuts et ses ordonnances à Israël.
20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
Il n'a pas fait ainsi à toutes les nations, c'est pourquoi elles ne connaissent point ses ordonnances. Louez l'Eternel.
