Псалми 147
1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
Louez l’Éternel! Car il est beau de célébrer notre Dieu, Car il est doux, il est bienséant de le louer.
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
L’Éternel rebâtit Jérusalem, Il rassemble les exilés d’Israël;
3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
Il guérit ceux qui ont le cœur brisé, Et il panse leurs blessures.
4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
Il compte le nombre des étoiles, Il leur donne à toutes des noms.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Notre Seigneur est grand, puissant par sa force, Son intelligence n’a point de limite.
6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
L’Éternel soutient les malheureux, Il abaisse les méchants jusqu’à terre.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
Chantez à l’Éternel avec actions de grâces, Célébrez notre Dieu avec la harpe!
8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
Il couvre les cieux de nuages, Il prépare la pluie pour la terre; Il fait germer l’herbe sur les montagnes.
9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
Il donne la nourriture au bétail, Aux petits du corbeau quand ils crient,
10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
Ce n’est pas dans la vigueur du cheval qu’il se complaît, Ce n’est pas dans les jambes de l’homme qu’il met son plaisir;
11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
L’Éternel aime ceux qui le craignent, Ceux qui espèrent en sa bonté.
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Jérusalem, célèbre l’Éternel! Sion, loue ton Dieu!
13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
Car il affermit les barres de tes portes, Il bénit tes fils au milieu de toi;
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
Il rend la paix à ton territoire, Il te rassasie du meilleur froment.
15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
Il envoie ses ordres sur la terre: Sa parole court avec vitesse.
16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
Il donne la neige comme de la laine, Il répand la gelée blanche comme de la cendre;
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
Il lance sa glace par morceaux; Qui peut résister devant son froid?
18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
Il envoie sa parole, et il les fond; Il fait souffler son vent, et les eaux coulent.
19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
Il révèle sa parole à Jacob, Ses lois et ses ordonnances à Israël;
20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
Il n’a pas agi de même pour toutes les nations, Et elles ne connaissent point ses ordonnances. Louez l’Éternel!
