Псалми 147
1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
Alleluia — Louez Yahweh, car il est bon de célébrer notre Dieu, car il est doux, il est bienséant de le louer.
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
Yahweh rebâtit Jérusalem, il rassemble les dispersés d’Israël.
3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
Il guérit ceux qui ont le cœur brisé, et il panse leurs blessures.
4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
Il compte le nombre des étoiles, il les appelle toutes par leur nom.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Notre Seigneur est grand, et sa force est infinie, et son intelligence n’a pas de limites.
6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
Yahweh vient en aide aux humbles, il abaisse les méchants jusqu’à terre.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
Chantez à Yahweh un cantique d’actions de grâces; célébrez notre Dieu sur la harpe!
8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
Il couvre les cieux de nuages, et prépare la pluie pour la terre; il fait croître l’herbe sur les montagnes.
9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
Il donne la nourriture au bétail, aux petits du corbeau qui crient vers lui.
10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
Ce n’est pas dans la vigueur du cheval qu’il se complaît, ni dans les jambes de l’homme qu’il met son plaisir;
11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
Yahweh met son plaisir en ceux qui le craignent, en ceux qui espèrent en sa bonté.
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Jérusalem, célèbre Yahweh; Sion, loue ton Dieu.
13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
Car il affermit les verrous de tes portes, il bénit tes fils au milieu de toi;
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
il assure la paix à tes frontières, il te rassasie de la fleur du froment.
15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
Il envoie ses ordres à la terre; sa parole court avec vitesse.
16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
Il fait tomber la neige comme de la laine, il répand le givre comme de la cendre.
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
Il jette ses glaçons par morceaux: qui peut tenir devant ses frimas?
18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
Il envoie sa parole, et il les fond; il fait souffler son vent, et les eaux coulent.
19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
C’est lui qui a révélé sa parole à Jacob, ses lois et ses ordonnances à Israël.
20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
Il n’a pas fait de même pour toutes les autres nations; elles ne connaissent pas ses ordonnances. Alleluia!
