Псалми 147
1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
Praise ye Jah! For [it is] good to praise our God, For pleasant — comely [is] praise.
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
Building Jerusalem [is] Jehovah, The driven away of Israel He gathereth.
3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
Who is giving healing to the broken of heart, And is binding up their griefs.
4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
Appointing the number of the stars, To all them He giveth names.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Great [is] our Lord, and abundant in power, Of His understanding there is no narration.
6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
Jehovah is causing the meek to stand, Making low the wicked unto the earth.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
Answer ye to Jehovah with thanksgiving, Sing ye to our God with a harp.
8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
Who is covering the heavens with clouds, Who is preparing for the earth rain, Who is causing grass to spring up [on] mountains,
9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
Giving to the beast its food, To the young of the ravens that call.
10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
Not in the might of the horse doth He delight, Not in the legs of a man is He pleased.
11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
Jehovah is pleased with those fearing Him, With those waiting for His kindness.
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Glorify, O Jerusalem, Jehovah, Praise thy God, O Zion.
13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
For He did strengthen the bars of thy gates, He hath blessed thy sons in thy midst.
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
Who is making thy border peace, [With] the fat of wheat He satisfieth Thee.
15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
Who is sending forth His saying [on] earth, Very speedily doth His word run.
16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
Who is giving snow like wool, Hoar-frost as ashes He scattereth.
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
Casting forth His ice like morsels, Before His cold who doth stand?
18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
He sendeth forth His word and melteth them, He causeth His wind to blow — the waters flow.
19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
Declaring His words to Jacob, His statutes and His judgments to Israel.
20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
He hath not done so to any nation, As to judgments, they have not known them. Praise ye Jah!
