Псалми 146

1 Алілуя!

Halleluja! Mi sjæl, lova Herren!

2 хвалитиму Господа, поки живу́, співатиму Богу моє́му, аж поки існую!

Eg vil lova Herren so lenge eg liver, syngja lov for min Gud medan eg er til.

3 Не наді́йтесь на князів, на лю́дського сина, бо в ньому спасі́ння нема:

Set ikkje lit til hovdingar, til ein menneskjeson som ikkje kann hjelpa.

4 вийде дух його — і він до своєї землі поверта́ється, — того дня його за́думи гинуть!

Fer hans ande ut, so vender han attende til si jord, den dagen er det ute med hans tankar.

5 Блаженний, кому́ його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа, Бога його́,

Sæl er den som hev Jakobs Gud til hjelp, som vonar på Herren, sin Gud!

6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

han som hev skapa himmel og jord, havet og alt som i deim er, han som er trufast til æveleg tid,

7 правосу́ддя вчиняє покри́вдженим, що хліба голодним дає! Госпо́дь в'язнів розв'язує,

han som gjev dei nedtyngde rett, han som gjev dei hungrige brød. Herren løyser dei bundne.

8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випросто́вує зі́гнутих, Господь милує праведних!

Herren opnar augo på dei blinde, Herren reiser dei nedbøygde, Herren elskar dei rettferdige,

9 Господь обороняє прихо́дьків, сироту́ та вдови́цю підтримує, а дорогу безбожних викри́влює!

Herren varar dei framande, farlause og enkjor held han uppe, men han villar vegen for dei ugudlege.

10 Хай царю́є навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілу́я!

Herren skal vera konge æveleg, din Gud, Sion, frå ætt til ætt. Halleluja!