Псалми 146

1 Алілуя!

Hallelúja! Dícsérd, én lelkem, az Örökkévalót!

2 хвалитиму Господа, поки живу́, співатиму Богу моє́му, аж поки існую!

Hadd dicsérem az Örökkévalót életemben, hadd zengek Istenemnek, a míg vagyok.

3 Не наді́йтесь на князів, на лю́дського сина, бо в ньому спасі́ння нема:

Ne bízzatok nemesekben, ember fiában, kinek nincsen segedelme:

4 вийде дух його — і він до своєї землі поверта́ється, — того дня його за́думи гинуть!

elszáll szelleme, visszatér földjéhez, azon a napon elvesznek szándékai.

5 Блаженний, кому́ його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа, Бога його́,

Boldog, kinek Jákób Istene a segítsége, kinek reménye van az Örökkévalóban, az ő Istenében,

6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

ki készítette az eget és földet, a tengert és mindazt, mi bennük van; a ki hűséget tart örökké,

7 правосу́ддя вчиняє покри́вдженим, що хліба голодним дає! Госпо́дь в'язнів розв'язує,

jogot szerez a zsaroltaknak, kenyeret ad az éhezőknek. Az Örökkévaló fölszabaditja a foglyokat;

8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випросто́вує зі́гнутих, Господь милує праведних!

az Örökkévaló látókká teszi a vakokat; az Örökkévaló fölegyenesíti a görnyedteket; az Örökkévaló szereti az igazakat;

9 Господь обороняє прихо́дьків, сироту́ та вдови́цю підтримує, а дорогу безбожних викри́влює!

az Örökkévaló megőrzi a jövevényeket, az árvát és özvegyet föntartja – de a gonoszok útját elgörbíti.

10 Хай царю́є навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілу́я!

Az Örökkévaló király lesz örökké, Istened, oh Czión, nemzedékre meg nemzedékre! Hallelúja!