Псалми 141

1 Псалом Давидів.

Psalm Davidov. O Gospod, kličem te, hiti k meni; čuj glas moj, ko te kličem.

2 Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!

Molitev moja pridi kakor kadilo pred te; povzdigovanje mojih rok kakor dar večerni.

3 Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!

Zloži Gospod, opazuj usta moja; straži karkoli izhaja z ustnic mojih.

4 Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!

Ne daj, da se srce moje nagne k hudobni reči, dela doprinašat po krivici z možmi, ki delajo krivico; tudi naj ne uživam njih slaščic.

5 Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

Udari naj me nazaj pravični, milost bode, in posvari me, mazilo bode izvrstno; ne brani se glava moja; čim bolj, tem bolj bode: molitev moja v njih nesrečah.

6 Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.

Ali planejo dol raz skale njih sodniki; dasi umejo, da so govori moji prijetni.

7 Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. (Sheol h7585)

Kakor bi kdo razsekal in razklal zemljo, raztresejo se naše kosti, v groba žrelo. (Sheol h7585)

8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя!

Ko se v té, Gospod, ozirajo moje oči, k tebi pribegnem, ne zapústi duše moje.

9 Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників!

Reši me zadrge, katero so mi razpeli, in zank njih, ki delajo krivico.

10 Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́!

Padejo naj v mreže svoje vsi krivični, jaz pa pojdem mimo.