Псалми 141

1 Псалом Давидів.

Psalmus David. Domine clamavi ad te, exaudi me: intende voci meæ, cum clamavero ad te.

2 Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!

Dirigatur oratio mea sicut incensum in conspectu tuo: elevatio manuum mearum sacrificium vespertinum.

3 Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!

Pone Domine custodiam ori meo: et ostium circumstantiæ labiis meis.

4 Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!

Non declines cor meum in verba malitiæ, ad excusandas excusationes in peccatis, cum hominibus operantibus iniquitatem: et non communicabo cum electis eorum.

5 Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

Corripiet me iustus in misericordia, et increpabit me: oleum autem peccatoris non impinguet caput meum. Quoniam adhuc et oratio mea in beneplacitis eorum:

6 Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.

absorpti sunt iuncti petræ iudices eorum. Audient verba mea quoniam potuerunt:

7 Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. (Sheol h7585)

sicut crassitudo terræ erupta est super terram. Dissipata sunt ossa nostra secus infernum: (Sheol h7585)

8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя!

quia ad te Domine, Domine oculi mei: in te speravi, non auferas animam meam.

9 Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників!

Custodi me a laqueo, quem statuerunt mihi: et a scandalis operantium iniquitatem.

10 Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́!

Cadent in retiaculo eius peccatores: singulariter sum ego donec transeam.