Псалми 141

1 Псалом Давидів.

I have cried to the, O Lord, hear me: hearken to my voice, when I cry to thee.

2 Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!

Let my prayer be directed as incense in thy sight; the lifting up of my hands, as evening sacrifice.

3 Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!

Set a watch, O Lord, before my mouth: and a door round about my lips.

4 Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!

Incline not my heart to evil words; to make excuses in sins. With men that work iniquity: and I will not communicate with the choicest of them.

5 Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

The just shall correct me in mercy, and shall reprove me: but let not the oil of the sinner fatten my head. For my prayer also shall still be against the things with which they are well pleased:

6 Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.

Their judges falling upon the rock have been swallowed up. They shall hear my words, for they have prevailed:

7 Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. (Sheol h7585)

As when the thickness of the earth is broken up upon the ground: Our bones are scattered by the side of hell. (Sheol h7585)

8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя!

But o to thee, O Lord, Lord, are my eyes: in thee have I put my trust, take not away my soul.

9 Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників!

Keep me from the snare, which they have laid for me, and from the stumblingblocks of them that work iniquity.

10 Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́!

The wicked shall fall in his net: I am alone until I pass.