Псалми 141
1 Псалом Давидів.
A Psalm of David. Jehovah, I have called upon thee: make haste unto me; give ear unto my voice, when I call unto thee.
2 Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!
Let my prayer be set forth before thee as incense, the lifting up of my hands as the evening oblation.
3 Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!
Set a watch, O Jehovah, before my mouth; keep the door of my lips.
4 Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!
Incline not my heart to any evil thing, to practise deeds of wickedness with men that are workers of iniquity; and let me not eat of their dainties.
5 Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.
Let the righteous smite me, it is kindness; and let him reprove me, it is an excellent oil which my head shall not refuse: for yet my prayer also is [for them] in their calamities.
6 Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.
When their judges are thrown down from the rocks, they shall hear my words, for they are sweet.
7 Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. (Sheol h7585)
Our bones are scattered at the mouth of Sheol, as when one cutteth and cleaveth [wood] upon the earth. (Sheol h7585)
8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя!
For unto thee, Jehovah, Lord, are mine eyes; in thee do I trust: leave not my soul destitute.
9 Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників!
Keep me from the snare which they have laid for me, and from the traps of the workers of iniquity.
10 Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́!
Let the wicked fall into their own nets, whilst that I withal pass over.
