< Псалми 141 >
A Psalm of David. O Lord, I have cried out to you, hear me. Attend to my voice, when I cry out to you.
2 Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!
Let my prayer be guided like incense in your sight: the lifting up of my hands, like the evening sacrifice.
3 Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!
O Lord, station a guard over my mouth and a door enclosing my lips.
4 Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!
Do not turn aside my heart to words of malice, to making excuses for sins, with men who work iniquity; and I will not communicate, even with the best of them.
5 Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.
The just one will correct me with mercy, and he will rebuke me. But do not allow the oil of the sinner to fatten my head. For my prayer will still be toward their good will.
6 Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.
Their judges have been engulfed, joined to the rocks. They will hear my words, which have prevailed,
7 Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. (Sheol )
as when the lava of the earth has erupted above ground. Our bones have been scattered beside Hell. (Sheol )
8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя!
For Lord, O Lord, my eyes look to you. In you, I have hoped. Do not take away my soul.
9 Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників!
Protect me from the snare that they have set up for me and from the scandals of those who work iniquity.
10 Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́!
The sinners will fall into his net. I am alone, until I pass over.