Псалми 141

1 Псалом Давидів.

(En Salme af David.) HERRE, jeg råber til dig, il mig til hjælp, hør min Røst, når jeg råber til dig;

2 Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!

som Røgoffer, gælde for dig min Bøn, mine løftede Hænder som Aftenoffer!

3 Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!

HERRE, sæt Vagt ved min Mund, vogt mine Læbers Dør!

4 Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!

Bøj ikke mit Hjerte til ondt, til at gøre gudløs Gerning sammen med Udådsmænd; deres lækre Mad vil jeg ikke smage.

5 Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

Slår en retfærdig mig, så er det Kærlighed; revser han mig, er det Olie for Hovedet, ej skal mit Hoved vise det fra sig, end sætter jeg min Bøn imod deres Ondskab.

6 Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.

Ned ad Klippens Skrænter skal Dommerne hos dem styrtes, og de skal høre, at mine Ord er liflige.

7 Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. (Sheol h7585)

Som når man pløjer Jorden i Furer, spredes vore Ben ved Dødsrigets Gab. (Sheol h7585)

8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя!

Dog, mine Øjne er rettet på dig, o HERRE, Herre, på dig forlader jeg mig, giv ikke mit Liv til Pris!

9 Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників!

Vogt mig for Fælden, de stiller for mig, og Udådsmændenes Snarer;

10 Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́!

lad de gudløse falde i egne Gram, medens jeg går uskadt videre.