Псалми 14

1 Для дириґента хору. Давидів.

To the Chief Musician. David’s. The impious hath said in his heart—There is no God! They have acted corruptly, they have done an abominable deed, there is none that doeth good.

2 Господь дивиться з неба на лю́дських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.

Yahweh, out of the heavens, looked down over the sons of men, —to see whether there was one that showed wisdom, enquiring after God: —

3 Усе повідступа́ло, разом стали бридки́ми вони, нема доброчинця, нема ні одно́го!

The whole, have turned aside, Together have they become tainted, —There is none that doeth good, not so much as, one!

4 Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безпра́в'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його,

Are all the workers of iniquity, without knowledge? devouring my people [as] they devour food! Upon Yahweh, have they not called.

5 Тоді настраши́лися стра́хом вони, бо Бог в праведнім роді.

There have they been in great dread, because, God, is in the circle of the righteous man.

6 Раду вбогого га́ньбите ви, та Госпо́дь охорона йому.

The purpose of the poor, ye would put to shame, because, Yahweh, is his refuge.

7 Аби то Він дав із Сіону спасі́ння Ізраїлеві! Як долю Своєму наро́ду пове́рне Господь, то радітиме Яків, втіша́тися буде Ізра́їль!

Oh that, out of Zion, were granted the salvation of Israel! When Yahweh bringeth back the captives of his people, Jacob, shall exult, Israel, be glad.