Псалми 139
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Al Músico principal: Salmo de David. OH Jehová, tú me has examinado y conocido.
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
Tú has conocido mi sentarme y mi levantarme, has entendido desde lejos mis pensamientos.
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
Mi senda y mi acostarme has rodeado, y estás impuesto en todos mis caminos.
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
Pues aun no está la palabra en mi lengua, [y] he aquí, oh Jehová, tú la sabes toda.
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
Detrás y delante me guarneciste, y sobre mí pusiste tu mano.
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
Más maravillosa es la ciencia que mi capacidad; alta es, no puedo comprenderla.
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
¿Adónde me iré de tu espíritu? ¿y adónde huiré de tu presencia?
Si subiere á los cielos, allí estás tú: y si en abismo hiciere mi estrado, he aquí allí tú estás. (Sheol h7585)
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
Si tomare las alas del alba, y habitare en el extremo de la mar,
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
Aun allí me guiará tu mano, y me asirá tu diestra.
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
Si dijere: Ciertamente las tinieblas me encubrirán; aun la noche resplandecerá tocante á mí.
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
Aun las tinieblas no encubren de ti, y la noche resplandece como el día: lo mismo [te son] las tinieblas que la luz.
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
Porque tú poseiste mis riñones; cubrísteme en el vientre de mi madre.
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
Te alabaré; porque formidables, maravillosas son tus obras: estoy maravillado, y mi alma lo conoce mucho.
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
No fué encubierto de ti mi cuerpo, bien que en oculto fuí formado, [y] compaginado en lo más bajo de la tierra.
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
Mi embrión vieron tus ojos, y en tu libro estaban escritas todas aquellas cosas que fueron luego formadas, sin [faltar] una de ellas.
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
Así que ¡cuán preciosos me son, oh Dios, tus pensamientos! ¡cuán multiplicadas son sus cuentas!
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
Si los cuento, multiplícanse más que la arena: despierto, y aun estoy contigo.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
De cierto, oh Dios, matarás al impío; apartaos pues de mí, hombres sanguinarios.
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
Porque blasfemias dicen ellos contra ti: tus enemigos toman en vano [tu nombre].
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
¿No tengo en odio, oh Jehová, á los que te aborrecen, y me conmuevo contra tus enemigos?
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
Aborrézcolos con perfecto odio; téngolos por enemigos.
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
Examíname, oh Dios, y conoce mi corazón: pruébame y reconoce mis pensamientos:
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
Y ve si hay en mí camino de perversidad, y guíame en el camino eterno.
