Псалми 139
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Oh Yavé, Tú me escudriñaste y conociste.
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
Tú sabes cuándo me siento Y cuándo me pongo en pie, De lejos entiendes mi pensamiento.
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
Vigilas cuando camino Y cuando reposo, Y estás íntimamente familiarizado con todos mis caminos.
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
Aun antes que haya una palabra en mi lengua, Ciertamente, oh Yavé, Tú la sabes toda.
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
Me rodeaste por detrás y por delante, Y pusiste tu mano sobre mí.
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
[Tal] conocimiento es demasiado maravilloso para mí. Alto es, no puedo alcanzarlo.
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
¿A dónde puedo irme de tu Espíritu? ¿O a dónde puedo huir de tu Presencia?
Si subo al cielo, allí estás Tú, Y si en el Seol preparo mi cama, Mira, allí estás Tú. (Sheol h7585)
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
Si tomo las alas del alba Y vivo en la parte más remota del mar,
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
Aun allí me guiará tu mano Y me sostendrá tu mano derecha.
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
Si digo: Ciertamente la oscuridad me cubrirá, La luz a mi alrededor será la noche.
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
Aun la oscuridad no es oscura para Ti, La noche resplandece como el día. Lo mismo son la oscuridad y la luz.
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
Tú formaste mis órganos internos. Me tejiste en el vientre de mi madre.
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
Te doy gracias, Porque soy temerosa y maravillosamente formado. Maravillosas son tus obras, Y mi alma lo sabe muy bien.
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
No fueron encubiertos de Ti mis huesos, Cuando en secreto fui hecho, Y entretejido en las profundidades de la tierra.
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
Tus ojos vieron mi embrión, Y en tu rollo estaban escritos todos Los días que me fueron ordenados, Cuando aún [no existía] uno de ellos.
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
¡Oh ʼEL, cuán preciosos me son tus pensamientos! ¡Cuán inmensa es la suma de ellos!
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
Si los cuento, serían más que la arena. Cuando despierto, aún estoy contigo.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
¡Oh ʼEloah, si mataras al perverso, Si, por tanto, se alejan de mí los hombres sanguinarios!
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
Porque hablan contra Ti perversamente, Y tus enemigos toman [tu Nombre] en vano.
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
Oh Yavé, ¿No aborrezco a los que te aborrecen? ¿No repugno a los que se levantan contra Ti?
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
Con absoluto odio los aborrezco. Son mis enemigos.
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
Escudríñame, oh ʼEL, y conoce mi corazón. Pruébame y conoce mis ansiosos pensamientos,
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
Ve si hay en mí camino de perversidad Y guíame en el camino eterno.
