Псалми 139
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Начальнику хора. Псалом Давида. Господи! Ты испытал меня и знаешь.
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
Ты знаешь, когда я сажусь и когда встаю; Ты разумеешь помышления мои издали.
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
Иду ли я, отдыхаю ли - Ты окружаешь меня, и все пути мои известны Тебе.
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
Еще нет слова на языке моем, - Ты, Господи, уже знаешь его совершенно.
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
Сзади и спереди Ты объемлешь меня, и полагаешь на мне руку Твою.
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
Дивно для меня ведение Твое, - высоко, не могу постигнуть его!
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Куда пойду от Духа Твоего, и от лица Твоего куда убегу?
Взойду ли на небо - Ты там; сойду ли в преисподнюю - и там Ты. (Sheol h7585)
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
Возьму ли крылья зари и переселюсь на край моря, -
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
и там рука Твоя поведет меня, и удержит меня десница Твоя.
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
Скажу ли: “может быть, тьма скроет меня, и свет вокруг меня сделается ночью”;
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
но и тьма не затмит от Тебя, и ночь светла, как день: как тьма, так и свет.
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
Ибо Ты устроил внутренности мои и соткал меня во чреве матери моей.
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
Славлю Тебя, потому что я дивно устроен. Дивны дела Твои, и душа моя вполне сознает это.
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
Не сокрыты были от Тебя кости мои, когда я созидаем был в тайне, образуем был во глубине утробы.
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
Зародыш мой видели очи Твои; в Твоей книге записаны все дни, для меня назначенные, когда ни одного из них еще не было.
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
Как возвышенны для меня помышления Твои, Боже, и как велико число их!
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
Стану ли исчислять их, но они многочисленнее песка; когда я пробуждаюсь, я все еще с Тобою.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
О, если бы Ты, Боже, поразил нечестивого! Удалитесь от меня, кровожадные!
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
Они говорят против Тебя нечестиво; суетное замышляют враги Твои.
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
Мне ли не возненавидеть ненавидящих Тебя, Господи, и не возгнушаться восстающими на Тебя?
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
Полною ненавистью ненавижу их: враги они мне.
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
Испытай меня, Боже, и узнай сердце мое; испытай меня и узнай помышления мои;
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
и зри, не на опасном ли я пути, и направь меня на путь вечный.
