Псалми 139
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
in finem David psalmus
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
Domine probasti me et cognovisti me tu cognovisti sessionem meam et surrectionem meam
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
intellexisti cogitationes meas de longe semitam meam et funiculum meum investigasti
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
et omnes vias meas praevidisti quia non est sermo in lingua mea
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
ecce Domine tu cognovisti omnia novissima et antiqua tu formasti me et posuisti super me manum tuam
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
mirabilis facta est scientia tua ex me confortata est non potero ad eam
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
quo ibo ab spiritu tuo et quo a facie tua fugiam
si ascendero in caelum tu illic es si descendero ad infernum ades (Sheol h7585)
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
si sumpsero pinnas meas diluculo et habitavero in extremis maris
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
etenim illuc manus tua deducet me et tenebit me dextera tua
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
et dixi forsitan tenebrae conculcabunt me et nox inluminatio in deliciis meis
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
quia tenebrae non obscurabuntur a te et nox sicut dies inluminabitur sicut tenebrae eius ita et lumen eius
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
quia tu possedisti renes meos suscepisti me de utero matris meae
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
confitebor tibi quia terribiliter magnificatus es mirabilia opera tua et anima mea cognoscit nimis
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
non est occultatum os meum a te quod fecisti in occulto et substantia mea in inferioribus terrae
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
inperfectum meum viderunt oculi tui et in libro tuo omnes scribentur die formabuntur et nemo in eis
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
mihi autem nimis honorificati sunt amici tui Deus nimis confirmati sunt principatus eorum
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
dinumerabo eos et super harenam multiplicabuntur exsurrexi et adhuc sum tecum
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
si occideris Deus peccatores et viri sanguinum declinate a me
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
quia dices in cogitatione accipient in vanitate civitates tuas
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
nonne qui oderunt te Domine oderam et super inimicos tuos tabescebam
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
perfecto odio oderam illos inimici facti sunt mihi
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
proba me Deus et scito cor meum interroga me et cognosce semitas meas
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
et vide si via iniquitatis in me est et deduc me in via aeterna
