< Псалми 139 >
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
伶長にうたはしめたるダビデの歌 ヱホバよなんぢは我をさぐり我をしりたまへり
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
なんぢはわが坐るをも立をもしり 又とほくよりわが念をわきまへたまふ
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
なんぢはわが歩むをもわが臥をもさぐりいだし わがもろもろの途をことごとく知たまへり
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
そはわが舌に一言ありとも観よヱホバよなんぢことごとく知たまふ
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
なんぢは前より後よりわれをかこみ わが上にその手をおき給へり
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
かかる知識はいとくすしくして我にすぐ また高くして及ぶことあたはず
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
我いづこにゆきてなんぢの聖霊をはなれんや われいづこに往てなんぢの前をのがれんや
8 Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти! (Sheol )
われ天にのぼるとも汝かしこにいまし われわが榻を陰府にまうくるとも 観よなんぢ彼處にいます (Sheol )
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
我あけぼのの翼をかりて海のはてにすむとも
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
かしこにて尚なんぢの手われをみちびき汝のみぎの手われをたもちたまはん
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
暗はかならす我をおほひ 我をかこめる光は夜とならんと我いふとも
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
汝のみまへには暗ものをかくすことなく 夜もひるのごとくに輝けり なんぢにはくらきも光もことなることなし
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
汝はわがはらわたをつくり 又わがははの胎にわれを組成たまひたり
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
われなんぢに感謝す われは畏るべく奇しくつくられたり なんぢの事跡はことごとくくすし わが霊魂はいとつばらに之をしれり
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
われ隠れたるところにてつくられ地の底所にて妙につづりあはされしとき わが骨なんぢにかくるることなかりき
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
わが體いまだ全からざるに なんぢの目ははやくより之をみ 日々かたちづくられしわが百體の一だにあらざりし時に ことごとくなんぢの冊にしるされたり
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
神よなんぢりもろもろの思念はわれに寶きこといかばかりぞや そのみおもひの総計はいかに多きかな
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
我これを算へんとすれどもそのかずは沙よりもおほし われ眼さむるときも尚なんぢとともにをる
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
神よなんぢはかならず惡者をころし給はん されば血をながすものよ我をはなれされ
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
かれらはあしき企圖をもて汝にさからひて言ふ なんぢの仇はみだりに聖名をとなふるなり
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
ヱホバよわれは汝をにくむ者をにくむにあらずや なんぢに逆ひておこりたつものを厭ふにあらずや
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
われ甚くかれらをにくみてわが仇とす
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
神よねがはくは我をさぐりてわが心をしり 我をこころみてわがもろもろの思念をしりたまへ
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
ねがはくは我によこしまなる途のありやなしやを見て われを永遠のみちに導きたまへ