< Псалми 139 >

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
למנצח לדוד מזמור יהוה חקרתני ותדע׃
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
אתה ידעת שבתי וקומי בנתה לרעי מרחוק׃
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
ארחי ורבעי זרית וכל דרכי הסכנתה׃
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
כי אין מלה בלשוני הן יהוה ידעת כלה׃
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
אחור וקדם צרתני ותשת עלי כפכה׃
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
פלאיה דעת ממני נשגבה לא אוכל לה׃
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
אנה אלך מרוחך ואנה מפניך אברח׃
8 Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти! (Sheol h7585)
אם אסק שמים שם אתה ואציעה שאול הנך׃ (Sheol h7585)
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
אשא כנפי שחר אשכנה באחרית ים׃
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
גם שם ידך תנחני ותאחזני ימינך׃
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
ואמר אך חשך ישופני ולילה אור בעדני׃
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
גם חשך לא יחשיך ממך ולילה כיום יאיר כחשיכה כאורה׃
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
כי אתה קנית כליתי תסכני בבטן אמי׃
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
אודך על כי נוראות נפליתי נפלאים מעשיך ונפשי ידעת מאד׃
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
לא נכחד עצמי ממך אשר עשיתי בסתר רקמתי בתחתיות ארץ׃
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
גלמי ראו עיניך ועל ספרך כלם יכתבו ימים יצרו ולא אחד בהם׃
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
ולי מה יקרו רעיך אל מה עצמו ראשיהם׃
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
אספרם מחול ירבון הקיצתי ועודי עמך׃
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
אם תקטל אלוה רשע ואנשי דמים סורו מני׃
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
אשר יאמרך למזמה נשא לשוא עריך׃
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
הלוא משנאיך יהוה אשנא ובתקוממיך אתקוטט׃
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
תכלית שנאה שנאתים לאויבים היו לי׃
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
חקרני אל ודע לבבי בחנני ודע שרעפי׃
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
וראה אם דרך עצב בי ונחני בדרך עולם׃

< Псалми 139 >