Псалми 139
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Dem Vorsänger. Von David, ein Psalm. Jehova! Du hast mich erforscht und erkannt.
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
Du kennst mein Sitzen und mein Aufstehen, du verstehst meine Gedanken von ferne.
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
Du sichtest mein Wandeln und mein Liegen und bist vertraut mit allen meinen Wegen.
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
Denn das Wort ist noch nicht auf meiner Zunge, siehe, Jehova, du weißt es ganz.
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
Von hinten und von vorn hast du mich eingeengt, und auf mich gelegt deine Hand.
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
Kenntnis, zu wunderbar für mich, zu hoch: ich vermag sie nicht zu erfassen!
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Wohin sollte ich gehen vor deinem Geiste, und wohin fliehen vor deinem Angesicht?
Führe ich auf zum Himmel, du bist da; und bettete ich mir in dem Scheol, siehe, du bist da. (Sheol h7585)
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
Nähme ich Flügel der Morgenröte, ließe ich mich nieder am äußersten Ende des Meeres,
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
auch daselbst würde deine Hand mich leiten, und deine Rechte mich fassen.
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
Und spräche ich: Nur Finsternis möge mich umhüllen, und Nacht werde das Licht um mich her:
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
Auch Finsternis würde vor dir nicht verfinstern, und die Nacht würde leuchten wie der Tag, die Finsternis wäre wie das Licht.
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
Denn du besaßest meine Nieren; du wobest mich in meiner Mutter Leibe.
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
Ich preise dich darüber, daß ich auf eine erstaunliche, ausgezeichnete Weise gemacht bin. Wunderbar sind deine Werke, und meine Seele weiß es sehr wohl.
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
Nicht verhohlen war mein Gebein vor dir, als ich gemacht ward im Verborgenen, gewirkt wie ein Stickwerk in den untersten Örtern der Erde.
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
Meinen Keim sahen deine Augen, und in dein Buch waren sie alle eingeschrieben; während vieler Tage wurden sie gebildet, als nicht eines von ihnen war.
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
Und wie köstlich sind mir deine Gedanken, o Gott! Wie gewaltig sind ihre Summen!
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
Wollte ich sie zählen, ihrer sind mehr als des Sandes. Ich erwache und bin noch bei dir.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
Möchtest du, o Gott, den Gesetzlosen töten! Und ihr Blutmenschen, weichet von mir! ...
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
Sie, die dich nennen zum Verbrechen, die zu Eitlem schwören, deine Feinde.
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
Hasse ich nicht, Jehova, die dich hassen, und verabscheue ich nicht, die wider dich aufstehen?
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
Mit vollkommenem Hasse hasse ich sie; sie sind Feinde für mich.
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
Erforsche mich, Gott, und erkenne mein Herz; prüfe mich und erkenne meine Gedanken!
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
Und sieh, ob ein Weg der Mühsal bei mir ist, und leite mich auf ewigem Wege!
