< Псалми 139 >
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Pour la fin, psaume de David.
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
C’est vous qui avez connu mon coucher et mon lever.
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
Vous avez compris de loin mes pensées; vous avez observé mes sentiers et le cours de ma vie.
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
Et toutes mes voies, vous les avez prévues; car il n’y a point de parole sur ma langue.
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
Voilà que vous. Seigneur, vous avez connu toutes les choses nouvelles et anciennes: c’est vous qui m’avez formé, et qui avez mis sur moi votre main.
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
Votre science est devenue admirable pour moi: elle est affermie, et je ne pourrai pas y atteindre.
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Où irai-je pour me dérober à votre esprit? où fuirai-je devant votre face?
8 Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти! (Sheol )
Si je monte au ciel, vous y êtes; si je descends dans l’enfer, vous y êtes présent. (Sheol )
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
Si je prends mes ailes au point du jour, et que j’habite aux extrémités de la mer,
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
Là encore votre main me conduira, et votre droite me retiendra.
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
Et j’ai dit: Peut-être que les ténèbres me couvriront; et la nuit est une lumière autour de moi dans mes plaisirs,
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
Parce que les ténèbres ne seront pas obscures pour vous, et la nuit sera éclairée comme le jour: comme sont les ténèbres de celle-là, de même aussi est la lumière de celui-ci.
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
Parce que c’est vous qui êtes en possession de mes reins, vous m’avez reçu dès le sein de ma mère.
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
Je vous glorifierai, parce que vous avez montré d’une manière terrible votre magnificence: admirables sont vos œuvres, mon âme le reconnaît parfaitement.
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
Mes os n’ont pas été cachés pour vous qui les avez faits dans le secret; ni ma substance formée dans les parties inférieures de la terre.
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
Vos yeux ont vu mon corps encore informe, et tous les hommes seront écrits dans votre livre: il se formera des jours, dans lesquels il n’y aura personne.
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
Mais pour moi, ô Dieu, vos amis sont devenus extrêmement honorables; leur empire s’est extrêmement fortifié.
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
Je les compterai, et ils se trouveront plus nombreux que le sable: je me suis réveillé, et je suis encore avec vous.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
Si vous tuez les pécheurs, ô Dieu, hommes de sang, détournez-vous de moi;
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
Parce que vous dites dans votre pensée: Ils recevront en vain vos cités.
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
Est-ce que je n’ai pas haï, Seigneur, ceux qui vous haïssaient; et au sujet de vos ennemis, ne séchais-je pas?
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
Je les haïssais d’une haine parfaite; et ils sont devenus des ennemis pour moi.
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
Eprouvez-moi, ô Dieu, et comprenez mon cœur: interrogez-moi et connaissez mes sentiers.
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
Et voyez si une voie d’iniquité est en moi, et conduisez-moi dans la voie éternelle.