Псалми 139
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Au maître-chantre. Psaume de David. Éternel, tu m'as sondé, et tu m'as connu.
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
Tu sais quand je m'assieds et quand je me lève; tu découvres de loin ma pensée.
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
Tu vois quand je marche et quand je me couche; tu connais parfaitement toutes mes voies.
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
Même avant que la parole soit sur ma langue, voici, ô Éternel, tu la connais tout entière.
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
Tu me tiens serré par-derrière et par-devant, et tu as mis ta main sur moi.
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
Science trop merveilleuse pour moi, si élevée que je n'y puis atteindre!
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Où irais-je loin de ton Esprit, et où fuirais-je loin de ta face?
Si je monte aux cieux, tu y es; si je me couche au Sépulcre, t'y voilà. (Sheol h7585)
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
Si je prends les ailes de l'aube du jour, et que j'aille habiter au bout de la mer,
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
Là même, ta main me conduira, et ta droite me saisira.
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
Si je dis: Au moins les ténèbres me couvriront; la nuit devient lumière autour de moi;
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
Les ténèbres mêmes ne sont pas obscures pour toi, et la nuit resplendit comme le jour; les ténèbres sont comme la lumière.
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
Car c'est toi qui as formé mes reins, qui m'as façonné dans le sein de ma mère.
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
Je te loue de ce que j'ai été fait d'une étrange et merveilleuse manière; tes œuvres sont merveilleuses, et mon âme le sait très bien.
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
Mes os ne t'étaient point cachés, lorsque j'étais formé dans le secret, ouvré comme un tissu dans les lieux bas de la terre.
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
Tes yeux m'ont vu, lorsque j'étais comme une masse informe, et sur ton livre étaient inscrits tous les jours qui m'étaient réservés, quand aucun d'eux n'existait.
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
Que tes pensées me sont précieuses, ô Dieu, et combien le nombre en est grand!
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
Les veux-je compter? Elles sont plus nombreuses que le sable. Suis-je réveillé? Je suis encore avec toi.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
O Dieu, ne feras-tu pas mourir le méchant? Hommes de sang, éloignez-vous de moi!
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
Ils parlent de toi pour mal faire; tes ennemis jurent faussement par ton nom.
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
Éternel, ne haïrais-je pas ceux qui te haïssent? N'aurais-je pas horreur de ceux qui s'élèvent contre toi?
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
Je les hais d'une parfaite haine; je les tiens pour mes ennemis.
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
Sonde-moi, ô Dieu, et connais mon cœur; éprouve-moi, et connais mes pensées.
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
Vois si je suis dans une voie d'injustice, et conduis-moi dans la voie de l'éternité!
